Спецпроект

Музей Голодомору запише свідчення очевидців у 10 областях

Уже вдруге Музей Голодомору вирушив у масштабну експедицію Україною, щоб записати свідчення тих, хто пережив страшні 1932-1933 роки.

Про це повідомляє пресслужба музею.

 
Свідки Голодомору: Микола Онищенко, Зіновій Масло і Тамара Бедренко біля Музею Голодомору в Києві
фото: уніан

"Експедиція, яка загалом охопить 10 областей України, має велике значення для збереження пам'яті про геноцид українців. Саме зараз ми маємо останню можливість доповнити джерельну базу для вивчення Голодомору історіями свідків з перших уст.

Також експедиційна команда фіксує місця масового поховання жертв геноциду. На цих місцях будували заводи, стадіони, інколи вони перетворювалися на пустирі, адже комуністичний тоталітарний режим десятиліттями намагався приховати правду.

Фіксування таких місць важливе для відновлення історичної справедливості. Музей робить усе можливе для поширення правди про геноцид українців і масові штучні голоди 1921-1923 років, 1946-1947 років", - сказала заступниця директорки Музею Голодомору Юлія Коцур.

Як зазначається, що команда планує відвідати Донецьку, Луганську, Миколаївську та Херсонську області.

За словами музейників, очевидців Голодомору (а їм зараз щонайменше 90 років) залишилося дуже мало, і саме тому їхні спогади такі цінні. Під час попередньої експедиції за 18 днів команда проїхала майже 5000 кілометрів, відвідала 64 населені пункти, де записала 87 історій з очевидцями Голодомору.

Побувала в містах-мільйонниках, в районних центрах, в маленьких селах, де зараз залишилося всього кілька мешканців, у Дніпропетровській, Запорізькій, Полтавській, Харківській, Вінницькій та Хмельницькій областях. Найстарший свідок Голодомору, з яким вдалося поспілкуватися, - Ганна Тодосівна Губіцька з міста Деражня Хмельницької області, якій цьогоріч у грудні виповниться 102 роки.

Також учасники експедицій записують інтерв'ю з місцевими краєзнавцями і збирають експонати для другої черги музею.

Проєкт "Голодомор: мозаїка історії. Невідомі сторінки" втілюється за підтримки Українського культурного фонду.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.