З 1 вересня УГКЦ в Італії перейшла на григоріанський календар

Апостольський Екзархат Української Греко-Католицької Церкви в Італії з 1 вересня почав жити за григоріанським церковним календарем.

Про це йдеться в декреті Апостольського екзарха Діонісія Ляховича від 31 травня 2021 року.

 

"Проголошую перехід усіх українських громад Апостольського екзархату в Італії на григоріанський календар з 1 вересня 2021 року, з початку Індикту, тобто Нового літургійного року", – йдеться в документі.

Коментуючи таке рішення, Протосинкел Апостольського Екзархату українців в Італії отець Теодосій Грень звернувся до вірних, пояснюючи, у чому полягає календарна реформа в Апостольському Екзархаті та якими душпастирськими потребами вона зумовлена.

"З переходом на Григоріанський календар ми як християни і далі відзначатимо всі свята нашого церковного року, лише з тією відмінністю, що дата їхнього святкування буде перенесена на 13 днів раніше", - сказав він.

За словами пастиря, зміни в календарі не пов'язані жодним чином із питаннями віри чи обряду, а торкаються лише питання реформ і зручності для вірян.

Наприклад, отець Теодосій пояснив, що "Різдво Ісуса Христа не буде 7 січня, а 25 грудня, також і Богоявління – не 19 січня, а 6 січня – і так усі свята".

Рішення про перехід, як зазначено у декреті, ухвалене, "піклуючись про духовний розвиток Апостольського екзархату в умовах італійського середовища, часу та місії нашої Церкви, у турботі про вірних моїй опіці повірених, розуміючи потреби всіх вірян та дбаючи про можливість кожного вповні жити літургійним, а передусім євхаристійним життям".


Раніше Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав заявляв, що поза межами України УГКЦ у багатьох єпархіях і парафіях у світі вже давно живе за Григоріанським календарем.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.