Спецпроект

На вшануванні жертв трагедії Бабиного Яру буде багато іноземних гостей – ОП

Вшанування на високому рівні жертв трагедії в Бабиному Яру в Києві відбудеться 6 жовтня, буде багато іноземних гостей.

Про це повідомив прессекретар Президента Сергій Никифоров у коментарі Укрінформу.

 

"Цьогоріч масштабне вшанування 80-х роковин трагедії у Бабиному Ярі буде 6 жовтня", - зазначив він.

За словами речника глави держави, очікується багато іноземних гостей, у тому числі на рівні лідерів. Никифоров нагадав, зокрема, що свою участь у заходах уже підтвердив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр.


Як повідомлялося, Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр", Інститут історії України НАН України, Український інститут національної пам'яті за підтримки Світового конґресу українців 29–30 вересня організовують низку заходів до 80-тих роковин від початку масових розстрілів під час нацистської окупації Києва.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.

Професор Дмитро Білий: "Після геноциду на Кавказі залишилося не більше 10% черкеського населення"

У травні 1864 року на Червоній Поляні неподалік від Сочі відбулася остання битва з російськими військами черкеських воїнів, під час якої всі вони загинули. Власне, місцина отримала таку назву, бо вся вона була залита кров'ю. А вже 21 травня 1864 року російські війська влаштували переможний парад. Це означало остаточну поразку черкесів у війні, яку вони вели проти царської росії понад сто років.