Спецпроект

Зеленський: Збереження пам’яті про Бабин Яр – наш обов’язок перед майбутніми поколіннями

Президент Володимир Зеленський переконаний, що трагедія Бабиного Яру ніколи не повинна повторитися ні в Україні, ні у світі, а збереження пам’яті про неї є обов’язком перед майбутніми поколіннями.

Про це глава держави написав у Фейсбуці.

 

"Два слова, за якими понад 100 тисяч людських життів. Два слова, за якими мільйони скалічених доль. Два слова, за якими 80 років спільного болю єврейського та українського народів. Бабин Яр… Два коротких слова, що звучать, як два коротких постріли, але несуть у собі довгі й жахливі спогади для кількох поколінь", - зазначив Президент.

Він нагадав, що сьогодні в усіх українських школах відбудеться національний урок, присвячений 80-м роковинам великої трагедії Бабиного Яру, і додав, що, залежно від віку та виховання, хтось вкотре, а хтось вперше почує ці два страшних слова й ці страшні цифри.

"Про те, що 80 років тому, 29 вересня 1941 року, нацистські окупанти почали масові страти в урочищі Бабин Яр. Про те, що за два наступних дні вони вбили майже 34 тисячі людей. Про те, що за два наступних роки в Бабиному Яру нацисти, за різними підрахунками, стратили від 100 до 200 тисяч людей. Окрім євреїв, це були українці та роми, військовополонені й пацієнти психіатричної лікарні", - підкреслив Зеленський.

Глава держави зауважив, що загалом жертвами Голокосту в Європі стало щонайменше 6 мільйонів євреїв, півтора мільйона з яких, тобто кожен четвертий убитий, були з України.

Президент переконаний, що майбутнім поколінням необхідно знати ці страшні цифри про страшні злочини нацизму для неповторення цих страшних помилок і страшних трагедій в історії людства.

"Збереження пам'яті про Другу світову війну, зокрема про трагедію Бабиного Яру та Голокосту, – наш обов'язок перед майбутніми поколіннями. Гідне вшанування пам'яті всіх загиблих – наш обов'язок перед минулими поколіннями", - переконаний вні.

Зеленський запевнив, що з 2019 року робить усе, щоб Бабин Яр з території забуття перетворився на місце пам'яті, гідне місце пам'яті сотень тисяч жертв, убитих у 1941-1943 роках.

"Бабин Яр – два жахливих слова, які завжди будуть у нашому минулому. Ніколи знову – два важливих слова, які завжди будуть у нашому майбутньому. І трагедія Бабиного Яру, яка сталася в Україні 80 років тому, ніколи не повинна повторитися. Ні в Україні. Ні в інших куточках Європи. Ніде у світі. Ніколи знову", - наголосив Зеленський.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".