Спецпроект

АНОНС: «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова». Презентація унікальних артефактів

До 80-х роковин трагедії Бабиного Яру в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться презентація унікальних артефактів періоду Голокосту – жовтих нашивок із зіркою Давида. Раритети представить професор права Філіп Сендс (Велика Британія) – юрист-міжнародник, директор Центру міжнародних судів і трибуналів, дослідник Голокосту.

Про це "Історичній правді" повідомили в пресслужбі Музею.

 

Нашивки належали дідусеві пана Філіпа – єврею зі Львова Леонові Бухгольцу, який пережив найстрашніший етап гонінь у Парижі. Їх мусили носити євреї під час німецької окупації – як маркування, що стало одним із етапів реалізації нацистського геноциду.

Досвід пережитого дідусем та власне осмислення Голокосту лягли в основу книжки Філіпа Сендса "Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова". У 2016 р. вона вийшла в Україні й стала відправною точкою в поповненні колекції Музею війни.

Прочитавши її, музейники дізналися про збереження нашивок із зіркою Давида родиною автора. Через соцмережі розшукали його й домовилися про передачу в Україну родинної реліквії. Попри те що Музей багато років вивчає Голокост,таких артефактів у фондозбірні не існувало, бо майже всі їх власники були вбиті…

Нині нашивки із зіркою Давида – центральний експонат нової виставки "Голокост". Вони допомагаютьуявити трагедію Голокосту не лише в українському, а й у загальноєвропейському вимірі.

 

Час: 30 вересня, четвер

10:00–11:00 –презентація виставки "Голокост" і передача родинних артефактів Філіпа Сендса на постійне зберігання до Музею війни.

11:00–13:00 – лекція Філіпа Сендса "Злочин і кара. Голокост і формування сучасної системи міжнародного правосуддя". Він розповість про драматичний досвід власної родини в період нацистських гонінь, а також про притягнення до відповідальності організаторів та виконавців Голокосту, історичне значення Нюрнберзького трибуналу. Саме на цьому процесі всесвітньо відомі юристи, випускники Львівського університету Рафаель Лемкін та Герш Лаутерпахт розробили поняття "геноцид" і "злочини проти людяності", які є фундаментальними в сучасній системі міжнародного правосуддя.


Місце: м.Київ, вул. Лаврська, 27, Експозиційний простір Музею


Інформаційний партнер – Український інститут національної пам'яті.


Контакти організаторів:
Тел. 097 168 86 57 Жанна Очеретяна – акредитація ЗМІ, e-mail: warmuseum.kiev@gmail.com

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.