Створено карту українських історичних місць у Берліні

Зараз у Берліні проживає близько 24 000 людей з українською міграційною історією. Активне українське життя існує тут з XIX століття - різноманітне, барвисте та неповторне, від науковця до будівельника, від інформатика до асистента медсестри

На сайті Ukraine verstehen можна переглянути мапу Берліна з позначеними українськими місцями - локаціями, які певним чином, пов'язані з Україною та українцями. Авторками карти стали Олександра Бінерт та Олеся Лазаренко.

 

Олександр Бінерт пише: "Хронологічно було відібрано 39 місць (перше місце датується 1862 роком!), які пов'язані з українською культурою, релігією та історією з XIX століття. Нашими джерелами були спогади, особисті документи та заповіти, документи українських асоціацій та газети".

На карті можна знайти місця, пов'язані, наприклад, із священником УГКЦ Петром Верхуном (1890–1957) у Пренцлауер-Берзі. Верхун пробув у Берліні до 1945 року, щоб підтримати свою громаду в останні дні війни. 22 червня 1945 р. був заарештований радянськими військовими та засланий до Сибіру, ​​де і помер у 1957 р. У 2001 році він проголошений блаженним.

На карті позначено "Будинок з тризубом" на Гейдельбергерській площі у Вільмерсдорфі. Цей будинок привертає увагу гербом Організації українських націоналістів (тризуб з мечем) на фронтоні. Це був важливий український центр у Берліні 1920-х-1930-х рр.

Також позначено чимало інших цікавих місць у Берліні.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.