Створено карту українських історичних місць у Берліні

Зараз у Берліні проживає близько 24 000 людей з українською міграційною історією. Активне українське життя існує тут з XIX століття - різноманітне, барвисте та неповторне, від науковця до будівельника, від інформатика до асистента медсестри

На сайті Ukraine verstehen можна переглянути мапу Берліна з позначеними українськими місцями - локаціями, які певним чином, пов'язані з Україною та українцями. Авторками карти стали Олександра Бінерт та Олеся Лазаренко.

 

Олександр Бінерт пише: "Хронологічно було відібрано 39 місць (перше місце датується 1862 роком!), які пов'язані з українською культурою, релігією та історією з XIX століття. Нашими джерелами були спогади, особисті документи та заповіти, документи українських асоціацій та газети".

На карті можна знайти місця, пов'язані, наприклад, із священником УГКЦ Петром Верхуном (1890–1957) у Пренцлауер-Берзі. Верхун пробув у Берліні до 1945 року, щоб підтримати свою громаду в останні дні війни. 22 червня 1945 р. був заарештований радянськими військовими та засланий до Сибіру, ​​де і помер у 1957 р. У 2001 році він проголошений блаженним.

На карті позначено "Будинок з тризубом" на Гейдельбергерській площі у Вільмерсдорфі. Цей будинок привертає увагу гербом Організації українських націоналістів (тризуб з мечем) на фронтоні. Це був важливий український центр у Берліні 1920-х-1930-х рр.

Також позначено чимало інших цікавих місць у Берліні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.