Сейм Литви вимагає від Росії компенсації за радянську окупацію

У зв'язку з 80-ю річницею початку сталінських депортацій у Литві литовський парламент ухвалив резолюцію, в якій нагадав про необхідність вимагати від Росії відшкодування збитків від окупації.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення LRT.

 

Уточнюється, що за прийняття документа проголосували 103 члени Сейму, один був проти, троє утрималися. "80 років, які минули з моменту окупації і великих заслань, усе ж не стерли тих глибоких ран, що залишилися в суспільстві. Вони відчуваються і досі", - заявив міністр оборони, історик Арвідас Анушаускас, який представляв проєкт резолюції.

У документі йдеться, що необхідно вимагати відшкодування збитків від окупації з Російської Федерації як правонаступниці Радянського Союзу.

Сейм пропонує продовжити і заохочувати історичні розслідування злочинів тоталітарних режимів проти людяності і військових злочинів. На думку парламенту, вони забезпечуватимуть імунітет суспільства і держави до дезінформації, яку поширюють ворожі держави.

У резолюції також міститься заклик звільнити публічний простір у Литві від символів, що втілюють тоталітарні режими, зміцнювати громадянськість, патріотизм і волю до опору в дошкільному, формальному і неформальному навчанні.


Цими днями в Литві проходять заходи, присвячені 80-річчю сумних подій окупації двох тоталітарних режимів.

14 червня 1941 року о третій годині ранку радянські репресивні структури розпочали масове вивезення жителів Литви у віддалені північні території.

За даними Центру дослідження геноциду й опору жителів Литви, за ці декілька днів червня було завантажено у вагони для худоби та вивезено з Батьківщини близько 18 тис. жителів країни. 15 червня 1940 року СРСР окупував Литву. За роки окупації, до 1953 року, були заарештовані та вислані 280 тис. громадян Литви.

Подібні депортації цими ж днями проходили у Латвії, Естонії, Західній Україні, Західній Білорусі та Молдові.

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону