Сейм Литви вимагає від Росії компенсації за радянську окупацію

У зв'язку з 80-ю річницею початку сталінських депортацій у Литві литовський парламент ухвалив резолюцію, в якій нагадав про необхідність вимагати від Росії відшкодування збитків від окупації.

Про це повідомляє портал національного телерадіомовлення LRT.

 

Уточнюється, що за прийняття документа проголосували 103 члени Сейму, один був проти, троє утрималися. "80 років, які минули з моменту окупації і великих заслань, усе ж не стерли тих глибоких ран, що залишилися в суспільстві. Вони відчуваються і досі", - заявив міністр оборони, історик Арвідас Анушаускас, який представляв проєкт резолюції.

У документі йдеться, що необхідно вимагати відшкодування збитків від окупації з Російської Федерації як правонаступниці Радянського Союзу.

Сейм пропонує продовжити і заохочувати історичні розслідування злочинів тоталітарних режимів проти людяності і військових злочинів. На думку парламенту, вони забезпечуватимуть імунітет суспільства і держави до дезінформації, яку поширюють ворожі держави.

У резолюції також міститься заклик звільнити публічний простір у Литві від символів, що втілюють тоталітарні режими, зміцнювати громадянськість, патріотизм і волю до опору в дошкільному, формальному і неформальному навчанні.


Цими днями в Литві проходять заходи, присвячені 80-річчю сумних подій окупації двох тоталітарних режимів.

14 червня 1941 року о третій годині ранку радянські репресивні структури розпочали масове вивезення жителів Литви у віддалені північні території.

За даними Центру дослідження геноциду й опору жителів Литви, за ці декілька днів червня було завантажено у вагони для худоби та вивезено з Батьківщини близько 18 тис. жителів країни. 15 червня 1940 року СРСР окупував Литву. За роки окупації, до 1953 року, були заарештовані та вислані 280 тис. громадян Литви.

Подібні депортації цими ж днями проходили у Латвії, Естонії, Західній Україні, Західній Білорусі та Молдові.

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.