Зеленського просять присвоїти посмертно звання Героя України Івану Миколайчуку

Чернівецька облрада ухвалила звернення до Президента, Верховної Ради, Кабміну, МКІП і Київської міськради щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) кіноактору, режисеру та письменнику Івану Миколайчуку.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"...Вважаємо за необхідне звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Київської міської ради з відповідним клопотанням щодо присудження Іванові Миколайчуку найвищої державної нагороди - Героя України (посмертно)", - йдеться у відповідному тексті звернення.

Також цим зверненням депутати обласної ради просять спорудити повноцінний пам'ятник Івану Миколайчуку у Києві, оголосити в Україні "2021-й роком Івана Миколайчука", створити національну кіностудію імені буковинського митця, відкрити Республіканський музей Івана Миколайчука, започаткувати творчу майстерню.

Зазначається, що 15 червня 2021 року громадськість відзначатиме 80-річчя від дня народження відомого актора, режисера і сценариста Івана Миколайчука (1941-1987).

"Ще в розквіті творчих сил кіносценарист та письменник Іван Миколайчук мріяв створити кіностудію у Карпатах. Цього, на жаль, з відомих причин тоді не сталося. Тоталітарна радянська влада повсюдно не підтримувала ідеї кіномитця, не дбала про постановку й подальшу популяризацію його фільмів й пошанування його творчої спадщини.

Проте саме у 30-ту річницю Незалежності України та 80-річчя від дня його народження ці спільні завдання від громадськості цілком слушно втілити у життя", - додали депутати у своєму зверненні.

Після нетривалого обговорення за відповідне рішення проголосували 52 присутні депутати обласної ради, що становить більшість від її складу.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"