Зеленського просять присвоїти посмертно звання Героя України Івану Миколайчуку

Чернівецька облрада ухвалила звернення до Президента, Верховної Ради, Кабміну, МКІП і Київської міськради щодо присвоєння звання Героя України (посмертно) кіноактору, режисеру та письменнику Івану Миколайчуку.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"...Вважаємо за необхідне звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Київської міської ради з відповідним клопотанням щодо присудження Іванові Миколайчуку найвищої державної нагороди - Героя України (посмертно)", - йдеться у відповідному тексті звернення.

Також цим зверненням депутати обласної ради просять спорудити повноцінний пам'ятник Івану Миколайчуку у Києві, оголосити в Україні "2021-й роком Івана Миколайчука", створити національну кіностудію імені буковинського митця, відкрити Республіканський музей Івана Миколайчука, започаткувати творчу майстерню.

Зазначається, що 15 червня 2021 року громадськість відзначатиме 80-річчя від дня народження відомого актора, режисера і сценариста Івана Миколайчука (1941-1987).

"Ще в розквіті творчих сил кіносценарист та письменник Іван Миколайчук мріяв створити кіностудію у Карпатах. Цього, на жаль, з відомих причин тоді не сталося. Тоталітарна радянська влада повсюдно не підтримувала ідеї кіномитця, не дбала про постановку й подальшу популяризацію його фільмів й пошанування його творчої спадщини.

Проте саме у 30-ту річницю Незалежності України та 80-річчя від дня його народження ці спільні завдання від громадськості цілком слушно втілити у життя", - додали депутати у своєму зверненні.

Після нетривалого обговорення за відповідне рішення проголосували 52 присутні депутати обласної ради, що становить більшість від її складу.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.