СРЗУ опублікувала колекцію "ЗУНР 1920–1930-х років – в архівних документах"

До тематичного видання увійшли різнопланові, найбільш інформаційно насичені і цікаві документи із фондів Галузевого державного архіву СЗР України, датовані 1920–1930-ми роками.

Серед них – агентурні зведення і повідомлення, резолюції зборів, звіти нарад, конференцій, листи, доповідні про партії та політичні угруповання на західноукраїнських землях тощо, йдеться у повідомленні СРЗУ.

 

Особливу цінність для подальшого дослідження істориками та науковцями можуть становити протоколи засідання Національної Ради у Відні у 1923 році та емоційний виступ на ньому громадського діяча Лева Левицького про долю України, інформація про ставлення активного діяча уряду ЗУНР Степана Федака до тогочасних подій, доповідна записка голові ҐПУ УСРР Всеволоду Балицькому про становище групи очільника ЗУНР Є. Петрушевича, доповідь агента "Лебедя" про Є. Петрушевича і його стосунки з Є. Коновальцем, документ під назвою "Євген Петрушевич і його ставлення до більшовицької Москви" та інші.

Зазначені документи були створені органами ВУЧК-ҐПУ-НКВД СРСР, які у той історичний період намагалися пильно стежити за діяльністю членів уряду ЗУНР, а також впливати на розвиток подій через агентурні та інші можливості.

Перейти до колекції - "Західно-Українська Народна Республіка 1920–1930-х років – в архівних документах"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.