СРЗУ опублікувала колекцію "ЗУНР 1920–1930-х років – в архівних документах"

До тематичного видання увійшли різнопланові, найбільш інформаційно насичені і цікаві документи із фондів Галузевого державного архіву СЗР України, датовані 1920–1930-ми роками.

Серед них – агентурні зведення і повідомлення, резолюції зборів, звіти нарад, конференцій, листи, доповідні про партії та політичні угруповання на західноукраїнських землях тощо, йдеться у повідомленні СРЗУ.

 

Особливу цінність для подальшого дослідження істориками та науковцями можуть становити протоколи засідання Національної Ради у Відні у 1923 році та емоційний виступ на ньому громадського діяча Лева Левицького про долю України, інформація про ставлення активного діяча уряду ЗУНР Степана Федака до тогочасних подій, доповідна записка голові ҐПУ УСРР Всеволоду Балицькому про становище групи очільника ЗУНР Є. Петрушевича, доповідь агента "Лебедя" про Є. Петрушевича і його стосунки з Є. Коновальцем, документ під назвою "Євген Петрушевич і його ставлення до більшовицької Москви" та інші.

Зазначені документи були створені органами ВУЧК-ҐПУ-НКВД СРСР, які у той історичний період намагалися пильно стежити за діяльністю членів уряду ЗУНР, а також впливати на розвиток подій через агентурні та інші можливості.

Перейти до колекції - "Західно-Українська Народна Республіка 1920–1930-х років – в архівних документах"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.