Під час показу фільму про Голодомор на центр "Меморіал" у Москві напали невідомі. ВІДЕО

У Москві під час показу фільму Аґнешки Холланд "Гарет Джонс" (в українському прокаті – "Ціна правди") в офісі правозахисного центру "Меморіал" (визнаного російською владою "іноземним агентом") скоїли напад кілька десятків людей.

Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

 

Приблизно через 10 хвилин після початку фільму до зали увірвалися люди в масках і наказали всім лежати. Багато глядачів злякалися, вирішивши, що відбувається захоплення заручників.

Потім нападники піднялися на сцену, стали називати присутніх "фашистами" і вигукувати гасла "Геть!" і "Йди!".

До приїзду поліції вдалося затримати трьох людей. Їх забрали до відділку. Подробиць про нападників та їхні мотиви наразі немає.

Фільм, під час показу якого стався напад, оповідає про британського журналіста, який приїхав до СРСР і став свідком Голодомору на території України.

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" – некомерційна організація, що займається дослідженням політичних репресій у СРСР і сучасній Росії.

Міністерство юстиції Росії визнало правозахисний центр "іноземним агентом" у 2014 році. Історико-просвітницьке товариство було визнано "іноагентом" у 2016-му.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.

Аркадій Жуковський. Рецензія від органів КГБ

12 січня 2022 року відзначається 100-річчя від дня народження науковця, енциклопедиста, історика, краєзнавця, картографа, культуролога, іноземного члена Національної академії наук України, багаторічного голови Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ) в Європі Аркадія Жуковського

«Генеральний погром»: як це було

12 січня виповнюється 50 років від дня найбільшої репресивної акції проти українських дисидентів, коли одночасно було заарештовано більшість відомих представників національно-демократичного руху і розпочався так званий «генеральний погром» українського шістдесятництва

Провал Ярослава Добоша або «бий своїх, щоб чужі боялися»

4 січня 1972 року о 21.20 у потязі № 7 «Москва–Прага» на прикордонному пункті Чоп був затриманий бельгійський турист Ярослав Добош. Ця подія стала доленосною для багатьох українських дисидентів. Вона детонувала заздалегідь підготовлену КҐБ хвилю репресій, яку в таємних документах назвали операцією «Блок». Упродовж 1972–1973 рр. було заарештовано 89 дисидентів. З них 28 у Києві та 13 – Львові. Зазвичай засуджені отримували по 5–7 років ув’язнення. Масштаби репресій перевищили аналогічні процеси над «шістдесятниками»