Під час показу фільму про Голодомор на центр "Меморіал" у Москві напали невідомі. ВІДЕО

У Москві під час показу фільму Аґнешки Холланд "Гарет Джонс" (в українському прокаті – "Ціна правди") в офісі правозахисного центру "Меморіал" (визнаного російською владою "іноземним агентом") скоїли напад кілька десятків людей.

Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

 

Приблизно через 10 хвилин після початку фільму до зали увірвалися люди в масках і наказали всім лежати. Багато глядачів злякалися, вирішивши, що відбувається захоплення заручників.

Потім нападники піднялися на сцену, стали називати присутніх "фашистами" і вигукувати гасла "Геть!" і "Йди!".

До приїзду поліції вдалося затримати трьох людей. Їх забрали до відділку. Подробиць про нападників та їхні мотиви наразі немає.

Фільм, під час показу якого стався напад, оповідає про британського журналіста, який приїхав до СРСР і став свідком Голодомору на території України.

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" – некомерційна організація, що займається дослідженням політичних репресій у СРСР і сучасній Росії.

Міністерство юстиції Росії визнало правозахисний центр "іноземним агентом" у 2014 році. Історико-просвітницьке товариство було визнано "іноагентом" у 2016-му.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.