У Греції затримали українця, засудженого в Литві за воєнні злочини 1991 року

У Греції за запитом Литви під час перетину кордону затримали громадянина України Олександра Радкевича, заочно засудженого литовським судом у справі про події 1991 року

Як повідомляє "Європейська правда", про це у Facebook написала правозахисниця, координаторка у Медійній ініціативі за права людини Ольга Решетилова.

"14 вересня під час перетину кордону у Греції був затриманий громадянин України, ветеран АТО Олександр Радкевич.  Як виявилося згодом, його затримали за запитом Литви, де Олександр був заочно засуджений за так званою справою 13 січня" - написала вона.

За словами правозахисниці, 20 жовтня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс підтвердив, що Литва видала європейський ордер на арешт Радкевича і тепер просить Грецію видати громадянина України їй для відбування покарання.

 

13 січня 1991 року радянська влада намагалася силою повалити законну владу в Литві, яка 11 березня 1990 року оголосила про незалежність від СРСР.

При захопленні радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинули 14 осіб, більше тисячі беззбройних людей постраждали.

 У березні 2019 року Вільнюський окружний суд засудив 67 осіб за скоєння воєнних злочинів під час сумнозвісних подій у січні 1991 року. Зокрема заочно до 10 років позбавлення засудили колишнього міністра оборони СРСР Дмитрія Язова

"Але серед засуджених виявився і громадянин України Олександр Радкевич, який на початку 1991 року служив у 107 мотострілецькій дивізії Збройних сил СРСР, 11 січня 1991 року був призначений водієм-механіком танку, який знаходився поряд з Будинком друку у Вільнюсі, за який йшла боротьба. Про вирок щодо нього Олександр не знав, хоча добровільно співпрацював зі слідством і був допитаний 2014 року як свідок українською прокуратурою у рамках міжнародної правової допомоги, яку Україна надавала Литві. Згодом Олександр зі свідка перетворився на обвинуваченого" - повідомила Решетилова.

"Радкевича звинувачують у тяжких воєнних злочинах (вбивство, нелюдське поводження, використання заборонених методів ведення війни) фактично лише за те, що він був присутній у Вільнюсі у січні 1991 року як військовий радянської армії. Дії Радкевича не спричинили шкоди будь-якій людини, що чітко видно із самого вироку" - додала вона.

У Литві рішення суду набрало законної сили. Наданий Литвою адвокат Радкевича оскаржував вирок в апеляційному суді, але отримав відмову. Адвокати, залучені Українською Гельсінкською спілкою з прав людини, розглядають можливість звернення до Європейського суду з прав людини.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.