У Греції затримали українця, засудженого в Литві за воєнні злочини 1991 року

У Греції за запитом Литви під час перетину кордону затримали громадянина України Олександра Радкевича, заочно засудженого литовським судом у справі про події 1991 року

Як повідомляє "Європейська правда", про це у Facebook написала правозахисниця, координаторка у Медійній ініціативі за права людини Ольга Решетилова.

"14 вересня під час перетину кордону у Греції був затриманий громадянин України, ветеран АТО Олександр Радкевич.  Як виявилося згодом, його затримали за запитом Литви, де Олександр був заочно засуджений за так званою справою 13 січня" - написала вона.

За словами правозахисниці, 20 жовтня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс підтвердив, що Литва видала європейський ордер на арешт Радкевича і тепер просить Грецію видати громадянина України їй для відбування покарання.

 

13 січня 1991 року радянська влада намагалася силою повалити законну владу в Литві, яка 11 березня 1990 року оголосила про незалежність від СРСР.

При захопленні радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинули 14 осіб, більше тисячі беззбройних людей постраждали.

 У березні 2019 року Вільнюський окружний суд засудив 67 осіб за скоєння воєнних злочинів під час сумнозвісних подій у січні 1991 року. Зокрема заочно до 10 років позбавлення засудили колишнього міністра оборони СРСР Дмитрія Язова

"Але серед засуджених виявився і громадянин України Олександр Радкевич, який на початку 1991 року служив у 107 мотострілецькій дивізії Збройних сил СРСР, 11 січня 1991 року був призначений водієм-механіком танку, який знаходився поряд з Будинком друку у Вільнюсі, за який йшла боротьба. Про вирок щодо нього Олександр не знав, хоча добровільно співпрацював зі слідством і був допитаний 2014 року як свідок українською прокуратурою у рамках міжнародної правової допомоги, яку Україна надавала Литві. Згодом Олександр зі свідка перетворився на обвинуваченого" - повідомила Решетилова.

"Радкевича звинувачують у тяжких воєнних злочинах (вбивство, нелюдське поводження, використання заборонених методів ведення війни) фактично лише за те, що він був присутній у Вільнюсі у січні 1991 року як військовий радянської армії. Дії Радкевича не спричинили шкоди будь-якій людини, що чітко видно із самого вироку" - додала вона.

У Литві рішення суду набрало законної сили. Наданий Литвою адвокат Радкевича оскаржував вирок в апеляційному суді, але отримав відмову. Адвокати, залучені Українською Гельсінкською спілкою з прав людини, розглядають можливість звернення до Європейського суду з прав людини.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.