Мерія Львова відмовила видавати Росії останки Миколи Кузнєцова

Члени виконавчого комітету Львівської міськради 22 жовтня одноголосно проголосувати проти передачі Росії останків радянського розвідника-диверсанта Миколи Кузнєцова, який похований у Львові на Пагорбі Слави.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

"Поки громадяни України, які перебувають в ув'язненні на окупованих територіях та на територіях Росії не повернуться додому, рішення про перепоховання не матиме підтримки на виконавчому комітету Львівської міськради", – зазначив під час засідання виконкому мер Львова Андрій Садовий.

Касаційний адміністративний суд Верховного суду зобов'язав міськвиконком передати останки Миколи Кузнєцова родичам до Росії, а також підтвердив, що вони зібрали необхідні документи для перепоховання.

За словами міського голови Львова це не перше таке судове рішення у цій справі.

"Чи вважаєте ви можливою будь-яку співпрацю із агресором у час війни? А чи не хоче Росія повернути нам 121 громадянина України, які сьогодні ув'язнені за політичними та релігійними мотивами на території їхньої країни, а також 296 людей, які перебувають у нелюдських умовах на окупованих територіях? Наша позиція однозначна – ми не співпрацюємо із окупантами!" – пояснив позицію міської влади Андрій Садовий на своїй сторінці у фейсбуці.


Історія з передачею останків агента НКВД Миколи Кузнєцова триває з 2000 року, коли ветерани Єкатеринбурга звернулися з таким проханням до Львівської міськради.

У 2007 році до Львова приїжджала делегація з Росії, але тоді їм відмовили у наданні останків. У 2008 році громадянка Росії Маргарита Брюханова, родичка радянського розвідника, звернулася з таким проханням до місцевих органів Львова.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".