Мерія Львова відмовила видавати Росії останки Миколи Кузнєцова

Члени виконавчого комітету Львівської міськради 22 жовтня одноголосно проголосувати проти передачі Росії останків радянського розвідника-диверсанта Миколи Кузнєцова, який похований у Львові на Пагорбі Слави.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

"Поки громадяни України, які перебувають в ув'язненні на окупованих територіях та на територіях Росії не повернуться додому, рішення про перепоховання не матиме підтримки на виконавчому комітету Львівської міськради", – зазначив під час засідання виконкому мер Львова Андрій Садовий.

Касаційний адміністративний суд Верховного суду зобов'язав міськвиконком передати останки Миколи Кузнєцова родичам до Росії, а також підтвердив, що вони зібрали необхідні документи для перепоховання.

За словами міського голови Львова це не перше таке судове рішення у цій справі.

"Чи вважаєте ви можливою будь-яку співпрацю із агресором у час війни? А чи не хоче Росія повернути нам 121 громадянина України, які сьогодні ув'язнені за політичними та релігійними мотивами на території їхньої країни, а також 296 людей, які перебувають у нелюдських умовах на окупованих територіях? Наша позиція однозначна – ми не співпрацюємо із окупантами!" – пояснив позицію міської влади Андрій Садовий на своїй сторінці у фейсбуці.


Історія з передачею останків агента НКВД Миколи Кузнєцова триває з 2000 року, коли ветерани Єкатеринбурга звернулися з таким проханням до Львівської міськради.

У 2007 році до Львова приїжджала делегація з Росії, але тоді їм відмовили у наданні останків. У 2008 році громадянка Росії Маргарита Брюханова, родичка радянського розвідника, звернулася з таким проханням до місцевих органів Львова.

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.