Археологи знайшли в Іраку кам’яні барельєфи із зображенням царів

В Іраку, у місті Фаїда група археологів знайшла камʼяні барельєфи, що зображують ассирійських царів, які моляться богам, а також перший у країні промисловий винний завод.

Знахідки зробила група археологів з Департаменту старожитностей міста Дахука разом з італійськими колегами, цитує France 24.

 

Фігури царів вирізали у стінах зрошувального каналу, протяжність якого становить майже 9 кілометрів. Різьблені фігурки — це 12 панелей розміром пʼять метрів завширшки і два метри заввишки із зображенням богів, царів і священних тварин. Вони датуються 721—705 роками до Р.Х.

"В Іраку є й інші місця з наскельними рельєфами, особливо в Курдистані, але жодне з них не є таким величезним і монументальним, як це", — сказав італійський археолог Даніеле Моранді Бонакоссі.

Сам зрошувальний канал вирізали з вапняку для подачі води з пагорбів на поля фермерів, а різьблення зробили, аби нагадувати людям про царя, який наказав його побудувати.

"Це була не тільки релігійна сцена молитви, але й політична, свого роду пропагандистська сцена. Таким чином цар хотів показати людям, які жили в цьому районі, що він був тим, хто створив ці системи для зрошування, тому люди повинні памʼятати про це і залишатися йому вірними", — додав Моранді Бонакоссі.

Також археологи знайшли в археологічній памʼятці Хінніс у провінції Духок гігантські камʼяні басейни, які були вирізані в білій скелі та використовувалися в комерційному виноробстві в кінці VIII або початку VII століття до Р.Х.

"Це був свого роду промисловий винний завод. Ми знайшли 14 установок, які використовувалися для пресування винограду і отримання соку, який потім перероблявся у вино", — сказав Моранді Бонакоссі та наголосив, що це перше подібне відкриття в Іраку.

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.