У МКІП визначили музей, де може зберігатися «скіфське золото» до деокупації Криму

У Національному музеї історії України є всі належні умови для зберігання “скіфського золота”, на повернення якого Україна чекає з нетерпінням.

Про це в коментарі власному кореспонденту Укрінформу сказала заступниця міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Катерина Чуєва.

 

"Ми з нетерпінням чекатимемо на повернення цінностей в Україну. Ми маємо визначений музей, куди вони мають повернутися. І як тимчасове рішення – Національний музей історії України, до того, як Крим буде деокуповано. І лише тоді, тільки після того, зможемо говорити про повернення цих цінностей до Криму", - наголосила вона.

За словами Чуєвої, Національний музей історії України має всі необхідні умови для збереження колекції.


Нагадуємо, що Апеляційний суд Амстердама 26 жовтня ухвалив рішення повернути колекцію "скіфського золота" на територію суверенної держави Україна.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.