АНОНС: Виставка «Дорогоцінні вклади XVIІ–XIX cт. із зібрання Національного музею історії України»

13 жовтня до 970-річчя заснування Києво-Печерського монастиря Скарбниця Національного музею історії України презентує виставку «Дорогоцінні вклади XVII–XIX ст. із зібрання Національного музею історії України»

Ризниці українських церков мали величезну кількість дорогоцінних вкладів – подарунків від князів, гетьманів, старшини, впливових вельмож-іноземців із супровідними документами. Дарчі (вкладні) написи на експонатах містять інформацію про соціальний склад їхніх власників або донаторів. Також вони свідчать про масштаби меценатства та благодійності в часи існування козацької держави – Гетьманщини.
 


На виставці буде представлено близько 30 предметів – церковних і світських старожитностей із дорогоцінних металів та тканини роботи українських та західноєвропейських майстрів-золотарів XVII–XIX cт.

Відвідувачі виставки побачать дорогоцінні вклади від гетьмана Івана Самойловича, київського полковника й родича гетьмана Івана Мазепи Костянтина Мокієвського, вклади архімандритів Києво-Печерської лаври – Іоникія Сенютовича, Зосими Валкевича, очільника лаврської іконописної майстерні Алімпія Галика. У експозиції також будуть представлені золота митра кінця ХVIII ст. роботи майстра Григорія Чижевського, яка походить із ризниці Успенської церкви, та риза до ікони Успіння Богородиці роботи відомого українського майстра Івана Ярославського (1876).

Кураторка виставки – Оксана Терещук, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.

Виставка "Дорогоцінні вклади XVIІ–XIX cт. із зібрання Національного музею історії України" відкриється для загального огляду з 14 жовтня на першому поверсі Скарбниці Національного музею історії України у дев'ятій залі.

За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 грудня 2021 року.

Урочисте відкриття виставки відбудеться 13 жовтня о 15.00.







Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?