АНОНС: Виставка «Дорогоцінні вклади XVIІ–XIX cт. із зібрання Національного музею історії України»

13 жовтня до 970-річчя заснування Києво-Печерського монастиря Скарбниця Національного музею історії України презентує виставку «Дорогоцінні вклади XVII–XIX ст. із зібрання Національного музею історії України»

Ризниці українських церков мали величезну кількість дорогоцінних вкладів – подарунків від князів, гетьманів, старшини, впливових вельмож-іноземців із супровідними документами. Дарчі (вкладні) написи на експонатах містять інформацію про соціальний склад їхніх власників або донаторів. Також вони свідчать про масштаби меценатства та благодійності в часи існування козацької держави – Гетьманщини.
 


На виставці буде представлено близько 30 предметів – церковних і світських старожитностей із дорогоцінних металів та тканини роботи українських та західноєвропейських майстрів-золотарів XVII–XIX cт.

Відвідувачі виставки побачать дорогоцінні вклади від гетьмана Івана Самойловича, київського полковника й родича гетьмана Івана Мазепи Костянтина Мокієвського, вклади архімандритів Києво-Печерської лаври – Іоникія Сенютовича, Зосими Валкевича, очільника лаврської іконописної майстерні Алімпія Галика. У експозиції також будуть представлені золота митра кінця ХVIII ст. роботи майстра Григорія Чижевського, яка походить із ризниці Успенської церкви, та риза до ікони Успіння Богородиці роботи відомого українського майстра Івана Ярославського (1876).

Кураторка виставки – Оксана Терещук, старша наукова співробітниця Скарбниці Національного музею історії України.

Виставка "Дорогоцінні вклади XVIІ–XIX cт. із зібрання Національного музею історії України" відкриється для загального огляду з 14 жовтня на першому поверсі Скарбниці Національного музею історії України у дев'ятій залі.

За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 грудня 2021 року.

Урочисте відкриття виставки відбудеться 13 жовтня о 15.00.







«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.