АНОНС: «Деколонізація: віднайти своє»: УІНП проведе круглі столи в чотирьох містах

Український інститут національної пам’яті запускає серію круглих столів на тему “Деколонізація: віднайти своє під шаром російських імперських міфів”

Публічний символічний простір України внаслідок декомунізації суттєво очистився від комуністичної тоталітарної символіки. Але свідомість багатьох українців ще й досі залишається у полоні російських імперських міфів і стереотипів. Що й не дивно, бо в Російській імперії більшість наших земель перебувала довше, ніж у радянській. Такий концепт відповідає логіці подолання проблем з історичною пам'яттю. Саме про те, як долати нав'язане бачення своєї історії і культури в топонімах і пам'ятниках, музеях та освіті, йтиметься під час круглих столів за участю відомих та авторитетних експертів і науковців.

 

"Питання деколонізації насправді складніше, ніж здається на перший погляд, це не просто процес, а також це велике запитання до здатності апропріації. Це здатність прийняти щось в свою історію, культурну спадщину, осмислити це, зрозуміти, що є токсичним, ворожим до ідеї української політичної нації і української громади загалом. І таким, що використовувалось як інструмент імперської політики, а що є невід'ємним, невідчужуваним, таким, що не можна забути про себе. Це стосується як позитивних сторінок історії, так і негативних. Ми повинні осмислити, зрозуміти і збагнути, що необхідно прийняти, як правду про самих себе. Треба прийняти як частину своєї самобутності, своєї ідентичності. І цей процес неможливий без проведення подібних круглих столів, на яких ми аналізуємо складну спадщину, яке її місце в системі координат, місце в історії, в нашій культурі і в нашому майбутньому зокрема", - зауважив голова УІНП Антон Дробович. 

Круглі столи відбудуться в чотирьох містах: Харкові, Дніпрі, Одесі та Києві протягом 19 листопада-16 грудня. Усі засідання транслюватимуться на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.