Мін'юст Росії підтримав позов прокуратури щодо ліквідації ПЦ «Меморіал»

Головне управління Міністерства юстиції РФ у Москві підтримало позов російської прокуратури про ліквідацію правозахисного центру «Меморіал».

Про це йдеться у позиції відомства за позовом, з яким ознайомився Інтерфакс.

 

У Мін'юсті повторюють звинувачення російських прокурорів, що "організація здійснювала свою діяльність із неодноразовими порушеннями законодавства РФ, неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності".

Мосміськсуд розпочав підготовку засідання за позовом прокуратури про ліквідацію ПЦ "Меморіал", але відклав його до 29 листопада. У вівторок біля суду зібралася група прихильників правозахисного центру та журналісти. Своєю чергою, у зв'язку із засіданням у Мосміськсуді було посилено заходи безпеки.


Нагадуємо, що два тижні тому Генеральна прокуратура РФ подала позов до Верховного суду щодо ліквідації "Міжнародного Меморіалу".

Організацію "Міжнародний Меморіал" та шість її підрозділів внесено до реєстру "іноземних агентів", який складає Мін'юст РФ. "Меморіал" неодноразово штрафували за відсутність маркування "іноагенту".


Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне та правозахисне товариство "Меморіал" ("Міжнародний Меморіал") – одна з найстаріших некомерційних організацій, яка займається дослідженням політичних репресій у СРСР та сучасній Росії.

Її було засновано 1992 року в Москві. Одним із організаторів та першим почесним головою товариства "Меморіал" був академік Андрій Сахаров.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.