Національний музей історії України відкриває виставку до 400-річчя від завершення Хотинської війни

Цього року в жовтні виповнюється 400 років від завершення Хотинської війни — першого повномасштабного зіткнення Речі Посполитої, до якої входили й українські землі, та Османської імперії. До цієї дати Національний музей історії України–МІСТ відкриє виставку «Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи»

Успішна оборона Хотинської фортеці зупинила просування османської армії углиб Центрально-Східної Європи. Українські козаки вкотре продемонстрували свою військову потугу. Султан розраховував швидко розбити козацький табір, втім, у середині жовтня 1621 року був змушений припинити війну та підписати мирну угоду.

 

Невдовзі після завершення битва під Хотином перетворилася на символ воєнної звитяги християнського світу над мусульманським. Сьогодні на цю славну сторінку минулого претендують кілька держав-правонаступниць Речі Посполитої. Україна відзначає річницю події на державному рівні.

Виставка демонструє міжнародний масштаб Хотинської воєнної кампанії 1621 року та показує її ключових учасників — українських козаків, литовських, польських, османських і татарських вояків. У експозиції представлені яскраві зразки зброї і предметів побуту, а також артефакти, пов'язані з полем битви. Відвідувачі ознайомляться із унікальними предметами: булавою, з якою традиційно зображують гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, кухлем німецьких майстрів 1660-х рр., на якому закарбовано сцену битви вершників християн із мусульманами, оригіналом листа з обозу до Лева Сапіги, репродукціями мініатюр Ґанізаде Надірі 1620-х рр., що оспівують гадану перемогу султана.

Герої 400-літньої давнини оживають у художніх реконструкціях Сергія Шаменкова, виконаних на основі досліджень артефактів епохи та джерел першої половини XVII ст. Відвідувачі побачать чотири відтворені фігури — українського козака, польського, османського і татарського воїна. Матеріальні реконструкції комплексів одягу і спорядження яскраво передають реалії Хотинської битви та показують матеріальний вимір військового повсякдення того часу.

Проєкт реалізований у партнерській співпраці з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та Центральним державним історичним архівом України у місті Києві, Чернігівським обласним історичним музеєм імені В. В. Тарновського, Національним музеєм мистецтв ім. Б. та В. Ханенків, Національним історико-етнографічним заповідником "Переяслав", Державним заповідником міста Дубно.

Національна бібліотека Швеції та Бібліотека Музею палацу Топкапи у Стамбулі надали для виставки репродукції унікальних матеріалів.

Куратори виставки — науковці Національного музею історії України Ярослав Затилюк, Максим Яременко і Владислав Безпалько.

Виставку "Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи" відкриють для відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії України у 22-й залі (вул. Володимирська, 2). За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 березня 2022 р.

До загального огляду виставка відкривається в суботу, 6 листопада.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.