Національний музей історії України відкриває виставку до 400-річчя від завершення Хотинської війни

Цього року в жовтні виповнюється 400 років від завершення Хотинської війни — першого повномасштабного зіткнення Речі Посполитої, до якої входили й українські землі, та Османської імперії. До цієї дати Національний музей історії України–МІСТ відкриє виставку «Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи»

Успішна оборона Хотинської фортеці зупинила просування османської армії углиб Центрально-Східної Європи. Українські козаки вкотре продемонстрували свою військову потугу. Султан розраховував швидко розбити козацький табір, втім, у середині жовтня 1621 року був змушений припинити війну та підписати мирну угоду.

 

Невдовзі після завершення битва під Хотином перетворилася на символ воєнної звитяги християнського світу над мусульманським. Сьогодні на цю славну сторінку минулого претендують кілька держав-правонаступниць Речі Посполитої. Україна відзначає річницю події на державному рівні.

Виставка демонструє міжнародний масштаб Хотинської воєнної кампанії 1621 року та показує її ключових учасників — українських козаків, литовських, польських, османських і татарських вояків. У експозиції представлені яскраві зразки зброї і предметів побуту, а також артефакти, пов'язані з полем битви. Відвідувачі ознайомляться із унікальними предметами: булавою, з якою традиційно зображують гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного, кухлем німецьких майстрів 1660-х рр., на якому закарбовано сцену битви вершників християн із мусульманами, оригіналом листа з обозу до Лева Сапіги, репродукціями мініатюр Ґанізаде Надірі 1620-х рр., що оспівують гадану перемогу султана.

Герої 400-літньої давнини оживають у художніх реконструкціях Сергія Шаменкова, виконаних на основі досліджень артефактів епохи та джерел першої половини XVII ст. Відвідувачі побачать чотири відтворені фігури — українського козака, польського, османського і татарського воїна. Матеріальні реконструкції комплексів одягу і спорядження яскраво передають реалії Хотинської битви та показують матеріальний вимір військового повсякдення того часу.

Проєкт реалізований у партнерській співпраці з Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського та Центральним державним історичним архівом України у місті Києві, Чернігівським обласним історичним музеєм імені В. В. Тарновського, Національним музеєм мистецтв ім. Б. та В. Ханенків, Національним історико-етнографічним заповідником "Переяслав", Державним заповідником міста Дубно.

Національна бібліотека Швеції та Бібліотека Музею палацу Топкапи у Стамбулі надали для виставки репродукції унікальних матеріалів.

Куратори виставки — науковці Національного музею історії України Ярослав Затилюк, Максим Яременко і Владислав Безпалько.

Виставку "Козацька звитяга під Хотином і доля Центрально-Східної Європи" відкриють для відвідувачів на третьому поверсі Національного музею історії України у 22-й залі (вул. Володимирська, 2). За умови відсутності карантинних обмежень вона триватиме до 31 березня 2022 р.

До загального огляду виставка відкривається в суботу, 6 листопада.

Гетьман Павло Скоропадський: від самостійності до федерації

Павла Скоропадського можна назвати однією з найбільш суперечливих постатей в історії України – досі не стихають дискусії щодо оцінок його як політичного й державного діяча. Найбільш палкі суперечки точаться довкола грамоти П. Скоропадського про федерацію України з Росією.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.