Дослідники знайшли у Помпеях кімнату рабів із предметами побуту. ВІДЕО

Археологи в Помпеях розкопали кімнату рабів, що дає більше розуміння про повсякденне життя помпейців, які загинули внаслідок виверження вулкану.

Про це 6 листопада повідомляє Міністерство культури Італії.

 

Кімнату знайшли в результаті розкопок вілли Чивіта Джуліана. У кімнаті було одне високе вікно і жодних прикрас на стінах, однак збереглися залишки трьох деревʼяних ліжок: два з них були розміром 1,7 метра, а одне — 1,4 метра, що, можливо, вказує на те, що там жила сімʼя з дитиною.

Поблизу деревʼяної скрині були металеві предмети та тканини, які "здаються частиною упряжі для коней". Також дослідники знайшли деревʼяний кермовий елемент колісниці.

Горщики та інші особисті речі були під ліжками, а вісім амфор (це стародавня посудина, що використовувалася як глечик для зберігання) — у кутку.

Ця вілла з панорамним видом на Середземне море на околиці давньоримського міста вважається однією з найзначніших нещодавніх знахідок у Помпеях.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.