Запрацював віртуальний український некрополь у Польщі

Українське історичне товариство у Польщі запустило онлайн-проєкт “Живі в нашій пам’яті – віртуальний некрополь у Польщі”

Онлайн-проєкт включає реєстр цвинтарів і місць поховання відомих українців, які померли та поховані на території Польщі після 1918 року, передає кореспондент Укрінформу.

 

"У цьому віртуальному некрополі станом на сьогодні описано вже 25 кладовищ і майже 150 іменних могил українців по всій Польщі", – повідомив у коментарі агентству член Українського історичного товариства, колишній голова Об'єднання українців у Польщі Юрій Рейт. 

За його словами, завершено лише перший етап проєкту, його повна реалізація планується на три роки. 

Рейт повідомив, що поки що введено в дію польську версію сторінки віртуального некрополя, але планується запуск також української та англійської версій. 

Як зазначено на сайті віртуального некрополя, опис кожної могили супроводжено фотодокументацією місця поховання, а також біографічною довідкою похованого українця. 

Перший етап створення віртуального некрополя передбачає опис місць поховань представників української інтелігенції в Польщі міжвоєнного періоду, а також цвинтарів вояків УНР. Історики також планують детально описати українські поховання у Польщі періодів 1939-1947 років, та після акції "Вісла" 1947 року (примусове виселення українців з їхніх історичних земель на північ і захід Польщі – ред.).

Серед інституційних спонсорів проєкту є Посольство України в Польщі, Польсько-українсько-канадська фундація "Калина", Українська народна каса Дежарден у Монреалі, Світова Рада суспільної служби при Світовому Конгресові Українців, Український Конгресовий Комітет Америки (Відділ Пассейк-Берґен), багато приватних меценатів.

Українське історичне товариство у Польщі закликає усіх небайдужих підтримати проєкт фінансово.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.