Запрацював віртуальний український некрополь у Польщі

Українське історичне товариство у Польщі запустило онлайн-проєкт “Живі в нашій пам’яті – віртуальний некрополь у Польщі”

Онлайн-проєкт включає реєстр цвинтарів і місць поховання відомих українців, які померли та поховані на території Польщі після 1918 року, передає кореспондент Укрінформу.

 

"У цьому віртуальному некрополі станом на сьогодні описано вже 25 кладовищ і майже 150 іменних могил українців по всій Польщі", – повідомив у коментарі агентству член Українського історичного товариства, колишній голова Об'єднання українців у Польщі Юрій Рейт. 

За його словами, завершено лише перший етап проєкту, його повна реалізація планується на три роки. 

Рейт повідомив, що поки що введено в дію польську версію сторінки віртуального некрополя, але планується запуск також української та англійської версій. 

Як зазначено на сайті віртуального некрополя, опис кожної могили супроводжено фотодокументацією місця поховання, а також біографічною довідкою похованого українця. 

Перший етап створення віртуального некрополя передбачає опис місць поховань представників української інтелігенції в Польщі міжвоєнного періоду, а також цвинтарів вояків УНР. Історики також планують детально описати українські поховання у Польщі періодів 1939-1947 років, та після акції "Вісла" 1947 року (примусове виселення українців з їхніх історичних земель на північ і захід Польщі – ред.).

Серед інституційних спонсорів проєкту є Посольство України в Польщі, Польсько-українсько-канадська фундація "Калина", Українська народна каса Дежарден у Монреалі, Світова Рада суспільної служби при Світовому Конгресові Українців, Український Конгресовий Комітет Америки (Відділ Пассейк-Берґен), багато приватних меценатів.

Українське історичне товариство у Польщі закликає усіх небайдужих підтримати проєкт фінансово.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.