У Львові на Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні висадили сосни

На Меморіалі пам’яті Героїв Небесної Сотні висадили дерева двох видів: сосну чорну повнорозмірну та сосну гірську, яка плететься по землі. До участі у висадці долучились родини загиблих Героїв, представники духовенства та громадськість.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Сьогодні ми висадили 8 великих та 8 маленьких сосен, зокрема сосну чорну повнорозмірну та сосну гірську, яка плететься і росте при землі. Бюджет в рамках проєкту був 600 тис. грн – це не тільки закупівля, а й посадка, кріплення.

Ці сосни 8 років росли у розсаднику під Києвом, а до того понад 15 років вирощувались у Нідерландах. Це дуже якісний розсадний матеріал. Вони пережили 4 посадки перед тим, як ми висаджуємо їх тут, тому вони мають досить компактну кореневу систему", - зазначила керівниця управління екології та природних ресурсів ЛМР Олександра Сладкова.

 

За словами чиновниці, важливо, що дерева посадили саме зараз, оскільки сосни треба висаджувати тоді, коли вони є найменш активними. Якщо листові дерева легше пересаджувати восени та навесні, то хвойні – у грудні-січні, при мінусовій температурі повітря. Важливо й те, що їх викопали при плюсовій температурі, а садять зараз, коли вони є мінімально активні.

 

100-річні чорні сосни є прикрасою багатьох львівських парків, зокрема поруч меморіалу у парку "На Валах", а найбільше – у Личаківському. Арнольд Рерінг – великий міський садівничий – дуже любив цей вид.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.