У Держдумі Росії хочуть визнати розпад СРСР "найбільшою катастрофою ХХ століття"

Законопроєкт про визнання розпаду СРСР "головною геополітичною катастрофою ХХ століття" внесено до нелегітимної Державної Думи Росії. Проєкт був ініційований партією ЛДПР.

Про це повідомляє Інформаційне агентство ASPI.

 
Фото: pikabu.ru

За інформацією російських ЗМІ, законопроєкт про визнання розпаду Радянського Союзу "катастрофою" уже розміщено в електронній базі даних Держдуми. Така ініціатива присвячена до тридцятої річниці розпаду СРСР.

У документі йдеться, що розпад СРСР нібито призвів до "політичних, соціальних та економічних проблем". Йдеться і про виникнення "конфліктів на національному ґрунті".

Російські депутати планують надіслати таку заяву Раді федерацій, уряду, президенту, Міжпарламентському союзу, Парламентській асамблеї ОДКБ, Міжпарламентській асамблеї держав-учасниць СНД.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.