Стартує реставрація Гостинного двору у Києві

Вартість робіт - понад 33 мільйони гривень

Як передає Укрінформ, про це написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Телеграмі.

 

"Обрано виконавця протиаварійних робіт в Гостиному дворі. За переговорною процедурою Національний заповідник "Софія Київська", що є балансоутримувачем будівлі, визначив підрядником ТОВ "Інжинірингова компанія планета буд". Вже завтра, 31 грудня, роботи буде розпочато.

Їх загальна вартість складає 33 млн 203 881 тис. грн. Як на мене, старт протиаварійних робіт є найкращою передноворічною новиною для киян. Попереду два активних місяці, за які підрядник повинен забезпечити для пам'ятки належний стан для її подальшої реставрації. Але головне – ми розпочинаємо відновлення Гостиного двору. Не лише де-юре, а й де-факто", - написав Ткаченко.

Він нагадав, що серед протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт: чистка цегли та металевих елементів, залізобетонних перекриттів; облаштування покриття парапету, перил; розчищення внутрішнього подвір'я від будівельного сміття; накриття армованою плівкою від потрапляння вологи стін, перекриттів в місцях демонтованих конструкцій та інші.

Ткаченко зазначив, що наразі було створено лендінг, присвячений Гостиному двору, який допоможе слідкувати за новинами. "До речі, вже цього тижня відбулось перша установча зустріч робочої групи при МКІП, яка опікуватиметься питанням відновлення Гостиного двору", - додав міністр.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.