У Литві подали позов проти Михайла Горбачова через штурм телецентру у 1991 році

У Литві шестеро людей подали позов до першого президента СРСР Михайла Горбачова через події у Вільнюсі 11—13 січня 1991 року. Тоді радянські військові взяли штурмом телецентр та телевізійну вежу у Вільнюсі, навколо якої в оточенні стояло кілька тисяч людей, із яких загинули 14.

Про це повідомляє DW.

 
Вільнюс, січень 1991

Позов до Вільнюського окружного суду подали 13 січня родичі чотирьох загиблих у подіях 13 січня. Родичі звинувачують Горбачова в тому, що він, як верховний головнокомандувач Збройних сил СРСР, не зміг перешкодити "міжнародному злочину" проти литовців.

Зазначимо, що керівники СРСР на чолі з Михайлом Горбачовим не взяли на себе відповідальність за події ночі з 12 на 13 січня та заявили, що не віддавали жодних наказів.


Довідка. Події у Литві у 1991 році. У березні 1990 року Литва першою з радянських республік оголосила про незалежність і вихід зі складу СРСР. У Кремлі були проти: спочатку намагалися задавити Литву економічними санкціями, а коли це не спрацювало, то у січні 1991-го відправили війська "відновлювати конституційний порядок".

Вони захоплювали адміністративні будівлі, вузли звʼязку та перекривали транспортне сполучення. Кульмінацією став штурм телецентру у Вільнюсі у ніч із 12 на 13 січня. Його захищали тисячі беззбройних прихильників незалежності. Військові відтісняли людей за допомогою бронетехніки. У сутичках загинуло 14 цивільних, сотні було поранено.

Зрештою Кремль не наважився на подальшу ескалацію, і в серпні СРСР довелося виводити війська з Литви, а на початку вересня — визнати її незалежність.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.