В окупованому Криму руйнується Свято-Володимирський собор

В окупованому Севастополі руйнується Свято-Володимирський кафедральний собор (Херсонес Свято-Володимирський). Там протікає дах і знищені фасади. Парафіяни бояться, що перебування у храмі є небезпечним.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

Ще у 2018 році парафіяни зверталися до самопроголошеної влади півострова із проханням про реконструкцію собору, однак усе безрезультатно. Від моменту окупації Криму жодних ремонтних робіт у соборі не проводили, а за останні три роки стан собору став ще гіршим.

"Передусім йдеться про необхідність провести ремонт покрівлі – дах тече, як решето – і фасадні роботи. Але головне – усунути основну причину неприємностей, що руйнують будинок як зовні, так і зсередини: забезпечити нормальну роботу всіх інженерних систем", – розповів представник фонду "Моя історія" Олександр Галкін.


Свято-Володимирський кафедральний собор розташований на території Херсонесу Таврійського у Криму.

Його заклали у 1861 році в одному з місць ймовірного хрещення князя Володимира. На місці храму раніше під час розкопок знайшли залишки давніх церковних споруд.

Під час Другої світової війни собор було зруйновано. Роботи з його відновлення почались у кінці 1990-х років, хоча активний розвиток вони отримали тільки в 2000 році.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.