Спецпроект

У Лисичанську вандали зруйнували пам’ятний знак жертвам Голокосту

Невідомі вчинили наругу над пам’ятним знаком жертвам Голокосту на кладовищі в Лисичанську на Луганщині.

Про це в Фейсбуці повідомила Лисичанська міська військово-цивільна адміністрація.

 

"Пам'ятний знак жертвам серед єврейського населення, які загинули у місті Лисичанськ під час Другої світової війни, що розташований на міському цвинтарі "Зелений гай", було знову зруйновано. Наразі на місці події працює слідчо-оперативна група відділу поліції Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області", - йдеться у повідомленні.

 

Лисичанська МВЦА нагадує, що на початку грудня минулого року саме цей пам'ятний знак вже було зруйновано. За кошти небайдужих громадян міста був виготовлений та встановлений новий пам'ятний знак.

Зазначається, що це сталося незадовго до Дня пам'яті жертв Голокосту, який вся міжнародна спільнота відзначає 27 січня.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.