В Україні офіційно встановили День вшанування захисників Донецького аеропорту

20 січня в Україні офіційно встановили Днем вшанування захисників Донецького аеропорту. Відповідний спільний наказ видали міністр оборони України та головнокомандувач Збройних сил.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони.

 

"З метою військово-патріотичного виховання, вшанування подвигу військовослужбовців, добровольців та волонтерів, які обороняли Донецький аеропорт від російського агресора, та продовження найкращих бойових традицій наказуємо установити в системі Міністерства оборони України День вшанування захисників Донецького аеропорту, який відзначати щороку 20 січня", – йдеться у наказі.

Зазначають, що кожного року у січні відбуватиметься низка урочистих і пам'ятних заходів, присвячених Дню вшанування захисників Донецького аеропорту.

Зокрема йдеться про заходи з вшанування пам'яті військовослужбовців, які обороняли Донецький аеропорт. Урочистості проводитимуть у меморіальному комплексі на території Міністерства оборони, де розташована Зала пам'яті захисників України та Пам'ятний дзвін.

Також у військових частинах ЗСУ, вищих військових навчальних закладах, бібліотеках відбуватимуться тематичні зустрічі, лекції, книжкові виставки, перегляд та обговорення документальних фільмів, кінохронік, присвячених темі оборони Донецького аеропорту та вшануванню захисників летовища.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.