АНОНС: прем’єра документальної стрічки про тюрму НКВС у Дрогобичі

Фільм виходить 27 січня на всіх регіональних телеканалах «Суспільного мовлення» та на YouTube

Студія документальних фільмів DocNoteFilms представляє новий проєкт "Тюрма на Стрийській". Він розповідає історію викриття злочинів комуністичного режиму у західноукраїнському місті Дрогобичі, де будівля колишнього повітового суду перетворилася на катівню та місце поховань сотень безвинних жертв. Тизер можна переглянути за посиланням.

На вулиці Стрийській, 3, знаходиться фізико-математичний факультет Дрогобицького Педагогічного Університету – гарна споруда початку ХХ століття. Її збудували як повітовий суд за часів Австро-Угорської імперії, згодом її використовувала як суд Польща. Але все змінилося з початком Другої світової війни та трьома хвилями окупації: радянської, німецької та знову радянської. Комуністичний режим перетворив будівлю на тюрму з катівнею, де були знищені ті, хто підпав під клеймо "ворога народу". А у 1959-му цю споруду віддали університету.

Тривалий час страшна історія будівлі зберігалася лише у переказах місцевих мешканців, і тільки на початку 90-х правда вийшла назовні: були проведені перші дослідження, розкопки та перепоховання жертв.

Ідея створення стрічки належить ініціативній групі дрогобичан – о. Тарасу Гарасимчуку, Миколі Походжаю, Володимиру Пограничному та Олені Куртяк. Це спроба візуалізувати усну історію місця, яку знали і переповідали практично всі жителі Дрогобича та довколишніх сіл, для інших міст та містечок України, та нагадати про наслідки радянського "визволення".

Продюсер стрічки Сергій Малярчук розповідає:

"Для мене, як дрогобичанина, робота над цим фільмом була особливо відповідальною. Адже історію про тюрму на Стрийській знав чи не кожен мешканець міста. Але масштабний злочин, який був скоєний за часів правління совітів у Дрогобичі, так і не був належним чином висвітлений та засуджений суспільством. А не покаране зло продовжувало існувати. 

Неможливо показати всю трагедію у відносно короткому документальному фільмі, але вважаю, що ця робота ще раз приверне увагу істориків, науковців і творчої інтелігенції до цієї історії створення та сприятиме створенню більш масштабних проектів". 

Прем'єра фільму "Тюрма на Стрийській" відбудеться 27 січня о 21:15 на регіональних каналах Суспільного: "UA: Київ"; "UA: Вінниця"; "UA: Волинь"; "UA: Дніпро"; "UA: Донбас"; "UA: Житомир"; "UA: Закарпаття"; "UA: Запоріжжя"; "UA: Карпати"; "UA: Кропивницький"; "UA: Львів"; "UA: Миколаїв"; "UA: Одеса"; "UA: Полтава"; "UA: Рівне"; "UA: Суми"; "UA: Тернопіль"; "UA: Харків"; "UA: Херсон"; "UA: Поділля"; "UA: Черкаси"; "UA: Буковина"; "UA: Чернігів".

Крім того, після телерелізу стрічка з'явиться на YouTube-каналі DocNoteFilms.

Теми

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.