Премію імені Петра Могили отримала авторка книжки про суди над відьмами

Премія ім. Петра Могили – відзнака НаУКМА - присуджена Вченою радою Академії доцентці кафедри історії НАУКМА Катерині Дисій

Вчена рада Національного університету "Києво-Могилянська академія" присудила премію імені Петра Могили викладачці кафедри історії Катерині Дисій за книжку "Ukrainian Witchcraft Trials. Volhynia, Podolia, and Ruthenia 17th-18th centuries" (Budapest – New York: CEU Press, 2020).

Катерина Диса у своїй праці вперше описує ідеологічне підґрунтя трибуналів на основі праць священиків і теологів, які відображають ставлення до диявола та відьом. Однак основним напрямом роботи вченої є процес, який приводить до звинувачень у чаклунстві.

З розповідей учасників судових процесів продемонстровано, що спонукало людей спочатку висловлювати підозри, а потім – звинувачення у чаклунстві. Насамкінець у праці авторка представляє історію одного волинського села та порівнює ставлення до двох "жіночих злочинів" в українських судах.

Премія ім. Петра Могили – відзнака, започаткована в НаУКМА з 2005 року та присуджується щороку Вченою радою Академії за вагомі наукові досягнення, які сприяють розвитку гуманітарних, суспільних і природничих наук, утверджують високий авторитет університетської науки на національному та міжнародному рівні й опубліковані у вигляді монографій, енциклопедій, книг, підручників, навчальних посібників, циклу наукових праць.  

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.