Інститут нацпам’яті оприлюднив програму вшанування Героїв Небесної Сотні

Український інститут національної пам’яті оприлюднив детальну програму заходів із вшанування Героїв Небесної Сотні.

Про це повідомили на офіційному сайті УІНП.

 

Пам'ятні події триватимуть з 16 по 28 лютого. Основним організатором є Національний музей Революції Гідності. Серед подій: виставки, презентації, круглі столи, інсталяції, панахиди, віче. Інформаційна кампанія проходитиме під гаслом "Вдячні за свободу!".

"20 лютого українці вшановують День пам'яті Героїв Небесної Сотні, згадуючи найтрагічніші дні масових розстрілів протестувальників під час Революції Гідності 2013–2014 років.

Саме 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п'ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні", - наголосили в інституті нацпам'яті.

Цього року вперше по всій Україні державні вшанування пройдуть за єдиним церемоніалом. Їх розпочнуть із виконання гімну, потім буле міжконфесійна панахида, на завершення – покладання квітів під акомпанемент військового оркестру.

Окрім того Музей Майдану продовжив відеопроєкт "Характери гідності" та запустив соціальну кампанію.

Відеопроєкт уперше представили у 2019 році. Це кілька десятків коротких історій про дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення Героїв Небесної Сотні. Автори наголошують, що розповіді покликані нагадати про ціну свободи та відповідальність за її збереження.

Соціальна кампанія містить ролик та вуличну рекламу. Загальну візуалізацію створив ілюстратор Олександр Ком'яхов. Також музей розробив окрему серію "Портрети героїв", в межах якої у регіонах на вуличних носіях вивісять портрети і життєві гасла саме тих загиблих майданівців, які народилися чи жили в кожному конкретному регіоні.

Детальніше із програмою заходів можна ознайомитись тут.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.