У Вашингтоні пройде благодійний концерт українського піаніста до Дня Героїв Небесної Сотні

Український музикант Павло Гінтов, що нині проживає у Сполучених Штатах, 26 лютого до Дня Героїв Небесної Сотні виступить з благодійним фортепіанним концертом у Вашингтоні, кошти з якого підуть на підтримку медичного батальйону "Госпітальєри".

Про це повідомляє громадська організація "US Ukrainian Activists".

 

Зазначається, що концерт відбуватиметься у приміщенні посольства України в США у Вашингтоні.

Водночас, до уваги відвідувачів події буде представлена фотовиставка Надії Шапоринської "Майдан у Вашингтоні, DC, 2014".

 

Повідомляється, що повний квиток вартуватиме 40 доларів, вхід за студентським посвідченням – 35 доларів, а діти до 18 років можуть відвідати подію за 25 доларів.

В організації кажуть, що виручені кошти повною сумою будуть спрямовані українському волонтерському медичному батальйону "Госпітальєри", який займається лікуванням та реабілітацією поранених українських воїнів, а також 143-му Центру розмінування (військовій частині А2641). Це кінологічний підрозділ, який підпорядковується Командуванню сил підтримки ЗСУ, основним напрямком діяльності якого є виявлення вибухових речовин, патрулювання, охорона периметру, безпека КПП.

Про Павла Гінтова західна преса пише як про "поета клавіш" та "музичного оповідача". Він гастролює Європою, Азією, Африкою, Південною Америкою та США і виступає на провідних музичних сценах світу. Володар низки нагород міжнародних фортепіанних конкурсів. Має ступінь доктора музичних наук Мангеттенської школи музики (Manhattan School of Music).

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.