Структура "Росатому" замовила чавунні бюсти Берії у якості подарунків

Підвідомче "Росатому" держпідприємство "Національний оператор з поводження з радіоактивними відходами" замовило 15 чавунних бюстів Лаврентія Берії, солодкі подарункові набори, чашки та настільні лампи з логотипами підприємства на 1,4 мільйона рублів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Згідно з матеріалами із сайту держзакупівель, 17-сантиметрові бюсти очілника НКВД були замовлені у грудні. Вже в січні їх доставили до головного офісу підприємства у "подарункових коробках або оксамитових мішечках".

Минулого року "Росатом" також замовляв встановлення фігури Берії у павільйоні "Атомна енергія" на ВДНГ у Москві. Пам'ятник наркому НКВС хотіли розмістити в експонаті-бункері, з якого велося спостереження за випробуваннями ядерних бомб, оскільки Берія займався "атомним проєктом".

Діти та онуки радянських учених, які брали участь в атомному проекті СРСР, виступили різко проти такого рішення держкорпорації. Вони направили президентові Росії Володимиру Путіну та чиновникам "Росатому" відкритий лист, у якому вимагали не допустити встановлення на виставці фігури особи, пов'язаної зі сталінськими репресіями.

26 дітей і онуків академіків-учасників атомного проекту, що підписали лист, вказували на рішення Верховного суду, який відмовив Берії та його найближчим соратникам у реабілітації на тій підставі, що вони створили в СРСР злочинний механізм масових репресій.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.