Структура "Росатому" замовила чавунні бюсти Берії у якості подарунків

Підвідомче "Росатому" держпідприємство "Національний оператор з поводження з радіоактивними відходами" замовило 15 чавунних бюстів Лаврентія Берії, солодкі подарункові набори, чашки та настільні лампи з логотипами підприємства на 1,4 мільйона рублів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Згідно з матеріалами із сайту держзакупівель, 17-сантиметрові бюсти очілника НКВД були замовлені у грудні. Вже в січні їх доставили до головного офісу підприємства у "подарункових коробках або оксамитових мішечках".

Минулого року "Росатом" також замовляв встановлення фігури Берії у павільйоні "Атомна енергія" на ВДНГ у Москві. Пам'ятник наркому НКВС хотіли розмістити в експонаті-бункері, з якого велося спостереження за випробуваннями ядерних бомб, оскільки Берія займався "атомним проєктом".

Діти та онуки радянських учених, які брали участь в атомному проекті СРСР, виступили різко проти такого рішення держкорпорації. Вони направили президентові Росії Володимиру Путіну та чиновникам "Росатому" відкритий лист, у якому вимагали не допустити встановлення на виставці фігури особи, пов'язаної зі сталінськими репресіями.

26 дітей і онуків академіків-учасників атомного проекту, що підписали лист, вказували на рішення Верховного суду, який відмовив Берії та його найближчим соратникам у реабілітації на тій підставі, що вони створили в СРСР злочинний механізм масових репресій.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.