В Україні запустили Цифровий архів Майдану

До восьмої річниці Революції Гідності історики й волонтери презентували онлайн-проєкт Цифровий архів Майдану. Його зробили, щоб зберегти пам’ять про Революцію Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Метою проєкту є створення ґрунтовної електронної бази, у якій будуть зібрані найважливіші джерела та матеріали про події Революції Гідності", – розповіли автори інтернет-ресурсу.

На сайті в розділі "Історія Майдану" публікують матеріали історичного характеру: статті про майданівців, біографії Героїв Небесної Сотні, спогади безпосередніх учасників тих подій, документальні фільми, матеріали про розслідування, список загиблих , детальна інформація про поранених тощо.

Є окремий розділ "Відео". Там за хронологічним принципом викладені і описані найважливіші відеоматеріали, які є основними джерелами для аналізу чи відтворення подій Майдану. Зокрема, встановлення місця і обставини загибелі Героїв Небесної Сотні і поранення учасників протестів, дії силовиків і та інше.

Також є унікальний фотоархів, де представлені сотні світлин із найважливішими моментами Революції Гідності. Фото викладені як у хронологічному, так і тематичному порядках. Є окремі альбоми, які стосуються найважливіших подій: 20 лютого, 18 лютого, протистояння на Грушевського тощо. Також збірки окремо впорядкували і за авторами.

"Робота над сайтом-архівом постійно продовжується, на ньому будуть регулярно з'являтись нові матеріали. Сьогодні це найбільший в Україні проєкт із дослідження історії Майдану", – розповіли організатори.

Ініціаторами створення та авторами Цифрового архіву Майдану є історики-волонтери зі Львова Олена Чебелюк і Ярослав Рап. Олена також є науковою співробітницею Музею Гідності у Львові та співавторкою фейсбук-спільноти "Майдан 18-20 лютого. Як все було".

Автори проєкту закликають усіх учасників Майдану ділитися своїми спогадами, надсилати фото і відеоматеріали. Їх розглянуть, а найважливіші опублікують в архіві.

Детальніше про те як долучитися і підтримати проєкт читайте тут.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.