Нацкомісія ЮНЕСКО засуджує будівельні роботи окупантів у Ханському палаці

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засуджує дії російської окупаційної адміністрації в українському Криму, котра під виглядом «заходів з охорони культурної спадщини» проводить незаконні будівельні роботи на пам'ятці «Бахчисарайський палац кримських ханів»

Про це йдеться у заяві Нацкомісії, передає Укрінформ.

 

Комісія зазначає, що першою нищенню була піддана найстаріша будівля Ханського палацу, внесеного від України до Попереднього списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Біюк Хан Джамі ("Ханська мечеть"). Восени 2017 – взимку 2018 року, незважаючи на протести, з пам'ятки було демонтовано дах та спричинено численні пошкодження через використання важкої будівельної техніки та відбійних молотків.

Восени 2021 року проводилося "поглиблення річища" річки Чурук-Су, у результаті чого було знищено культурні нашарування в річищі, відмостку річища (датовану не пізніше XVIII століття), частину фундаментів облицювання набережної й опор мостів. Згідно з висновками фахівців, ці роботи призвели до посилення процесів осідання і горизонтального переміщення ґрунтових мас, на які спирається північний фасад "Ханської мечеті" та "Графського корпусу" ансамблю палацу.

8 лютого 2022 року внаслідок проведення так званих "реставраційних" робіт відбулось часткове руйнування пам'ятки архітектури національного значення "Графський корпус". Комісія підкреслює, що заяви представників окупаційної влади про відсутність відомостей про стан фундаменту Графського корпусу є безпідставними, оскільки археологічні дослідження поряд із місцем руйнації проводилися ще у 2018 році.

У Нацкомісії вважають, що зазначені пошкодження є закономірним результатом злочинної політики окупаційної влади, зокрема, свідомого знищення кримськотатарської культурної спадщини та засвідчують тотальну байдужість російської окупаційної адміністрації до збереження історичного та культурного спадку корінного народу Криму.

Також наголошується, що згідно з нормами міжнародного права відповідальність за долю об'єктів культурної спадщини на окупованих територіях покладається на державу-окупанта.

У рамках оперативного реагування Постійне представництво України при ЮНЕСКО поінформувало Генерального директора ЮНЕСКО, Центр всесвітньої спадщини та Міжнародну раду з охорони пам'яток та історичних місць (ICOMOS) про зазначену ситуацію та закликало Організацію вжити усіх можливих заходів з метою захисту палацу від подальшого руйнування.

Національна комісія України сподівається на належну реакцію з боку ЮНЕСКО, її інституційних партнерів і світової спільноти, та на вжиття конкретних заходів з метою збереження та захисту об'єктів культурної спадщини на території Кримського півострова.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.