Нацкомісія ЮНЕСКО засуджує будівельні роботи окупантів у Ханському палаці

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засуджує дії російської окупаційної адміністрації в українському Криму, котра під виглядом «заходів з охорони культурної спадщини» проводить незаконні будівельні роботи на пам'ятці «Бахчисарайський палац кримських ханів»

Про це йдеться у заяві Нацкомісії, передає Укрінформ.

 

Комісія зазначає, що першою нищенню була піддана найстаріша будівля Ханського палацу, внесеного від України до Попереднього списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Біюк Хан Джамі ("Ханська мечеть"). Восени 2017 – взимку 2018 року, незважаючи на протести, з пам'ятки було демонтовано дах та спричинено численні пошкодження через використання важкої будівельної техніки та відбійних молотків.

Восени 2021 року проводилося "поглиблення річища" річки Чурук-Су, у результаті чого було знищено культурні нашарування в річищі, відмостку річища (датовану не пізніше XVIII століття), частину фундаментів облицювання набережної й опор мостів. Згідно з висновками фахівців, ці роботи призвели до посилення процесів осідання і горизонтального переміщення ґрунтових мас, на які спирається північний фасад "Ханської мечеті" та "Графського корпусу" ансамблю палацу.

8 лютого 2022 року внаслідок проведення так званих "реставраційних" робіт відбулось часткове руйнування пам'ятки архітектури національного значення "Графський корпус". Комісія підкреслює, що заяви представників окупаційної влади про відсутність відомостей про стан фундаменту Графського корпусу є безпідставними, оскільки археологічні дослідження поряд із місцем руйнації проводилися ще у 2018 році.

У Нацкомісії вважають, що зазначені пошкодження є закономірним результатом злочинної політики окупаційної влади, зокрема, свідомого знищення кримськотатарської культурної спадщини та засвідчують тотальну байдужість російської окупаційної адміністрації до збереження історичного та культурного спадку корінного народу Криму.

Також наголошується, що згідно з нормами міжнародного права відповідальність за долю об'єктів культурної спадщини на окупованих територіях покладається на державу-окупанта.

У рамках оперативного реагування Постійне представництво України при ЮНЕСКО поінформувало Генерального директора ЮНЕСКО, Центр всесвітньої спадщини та Міжнародну раду з охорони пам'яток та історичних місць (ICOMOS) про зазначену ситуацію та закликало Організацію вжити усіх можливих заходів з метою захисту палацу від подальшого руйнування.

Національна комісія України сподівається на належну реакцію з боку ЮНЕСКО, її інституційних партнерів і світової спільноти, та на вжиття конкретних заходів з метою збереження та захисту об'єктів культурної спадщини на території Кримського півострова.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.