АНОНС: презентація спогадів Ірини Савицької-Козак

Як зв’язковій Романа Шухевича, у 1946 р. її вдалося перебратися через окуповані Червоною армією землі і добратися до Німеччини, щоб поінформувати Степана Бандеру про зміни, які сталися у підпільному русі під час і після війни. Спогади містять численні деталі про діяльність українського націоналістичного підпілля -- зокрема характеристики Романа Шухевича і Степана Бандери, оцінку ролі жінок в УПА та ідеологічної еволюції ОУН, багату інформацію про конфлікт між різними націоналістичними групами у повоєнній діаспорі

У середу, 23 лютого 2022, о 19.00 почнеться чергове засідання книжкового семінару, зорганізованого за участі Програми дослідження модерної української історії і суспільства ім. Петра Яцика.

Тим разом будуть обговорюватися спогади Ірини Савицької-Козак (1925-2014), активної діячки ОУН та голови Крайового Українського Червоного Хреста УПА.

 

Як зв'язковій Романа Шухевича, у 1946 р. її вдалося перебратися через окуповані Червоною армією землі і добратися до Німеччини, щоб поінформувати Степана Бандеру про зміни, які сталися у підпільному русі під час і після війни.

Спогади містять численні деталі про діяльність українського націоналістичного підпілля -- зокрема характеристики Романа Шухевича і Степана Бандери, оцінку ролі жінок в УПА та ідеологічної еволюції ОУН, багату інформацію про конфлікт між різними націоналістичними групами у повоєнній діаспорі.

В обговоренні книжки братимуть участь проф. Олександр Мотиль (Університет Ратґерс), проф. Мирослав Шкандрій (Університет Манітоби) та Вахтанг Кіпіані (Історична правда). Дискусію провадитиме проф. Ярослав Грицак (Український Католицький Університет).

Обговорення книжки буде вестися англійською та українською мовами та супроводжуватиметься синхронним перекладом.

Зареєструватися для участі у семінарі можна за адресою https://us06web.zoom.us/webinar/register/WN_FvakqsXkT4CZpvWUL7w0Mg

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.