Відкриється виставка про історію спротиву та Віртуальний музей російській агресії

До Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Український інститут національної пам'яті запрошує на відкриття в центрі Києва виставки про історію спротиву та Віртуального музею російської агресії

Відкриття відбудеться 25 лютого, о 14:00, на виставкових конструкціях Українського інституту національної пам'яті на Майдані Незалежності (вул. Хрещатик, 22, поруч із Головпоштамтом).

 

Експозиція розповість 10 історій спротиву окупації в Криму у різних сферах. Зокрема, йдеться про опір російській агресії з боку громадських активістів, військових, діячів освіти, духовенства. Крізь призму опису подій з 2014 року і по сьогодні виставка системно розкриє феномен спротиву, який триває й досі.

Інший тематичний фокус експозиції – це презентація вебпорталу Віртуальний музей російської агресії. Вебпортал є унікальним цифровим інструментом доступу до фактів про агресію Російської Федерації проти України, починаючи з 2014 року. Наразі на порталі працює тематичний блок, присвячений окупації Кримського півострова, який містить документи, фото, відео, свідчення та аналітику. Вся викладена українською та англійською мовою інформація базується на перевірених джерелах. Проєкт акумулює результати роботи великої кількості організацій та активістів, які багато років поспіль фіксували факти про події війни та окупації, надає платформу для систематизації і викладу цієї інформації у форматі, доступному для різних аудиторій.

Саме Віртуальний музей російської агресії є джерелом частини історій спротиву, представлених на виставці.

До участі у відкритті запрошені:

  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'яті;
  • Антон Кориневич, Постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим;
  • Ігор Поночовний, керівник Прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя;
  • Ірина Верещук, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;
  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України;
  • Еміне Джепарова, перша заступниця міністра закордонних справ України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.