Мінкульт закликав позбавити Росію членства в ЮНЕСКО

Міністр культури й інформаційної політики Олександр Ткаченко закликав позбавити РФ статусу члена ЮНЕСКО через порушення міжнародного права й конвенцій

Про це він повідомляє Укрінформ.

 

"Звернувся до ЮНЕСКО з проханням позбавити Росію статусу члена ЮНЕСКО та змінити країну-організатора 45-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини", - написав Ткаченко.

Він наголосив, що внаслідок збройного наступу Росії на Україну знищуються численні об'єкти цивільного характеру та об'єкти культурної спадщини, безліч історичних і архітектурних пам'яток і об'єктів перебувають під загрозою артобстрілів та неконтрольованого руху військових вантажівок.

Міністр також нагадав, що 2014 року Російська Федерація систематично порушує міжнародне гуманітарне право та міжнародні конвенції про охорону культурної спадщини, зокрема в окупованому Криму.

"Її дії вже завдали шкоди стародавньому місту Таврійський Херсонес, внесеному до Списку всесвітньої спадщини, а також Бахчисарайському палацу кримських ханів, внесеному до орієнтовного списку, та іншим об'єктам культурної спадщини. З огляду на це Україна вважає неприйнятним продовження присутності Росії в ЮНЕСКО. Очікуємо, що відповідь і рішення у цьому питанні українська сторона отримає в найкоротші терміни", - заявив глава МКІП.

Як повідомляв Укрінформ, президент РФ Володимир Путін 24 лютого оголосив війну Україні та розпочав масштабне вторгнення. Російські війська четвертий день обстрілюють та знищують ключові об'єкти інфраструктури, ракети влучають у житлові будинки.

В Україні запровадили воєнний стан та оголосили загальну мобілізацію.

За даними Міноборони України, Росія за три дні війни втратила 4300 військових.

Україна офіційно направила позов проти Російської Федерації до Міжнародного суду ООН у Гаазі.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.