У Києві представили найстаріший збережений прапор України

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні в Києві представили найстаріший збережений синьо-жовтий прапор. Стяг є одним із експонатів виставки “За волю України!”, його використовували в часи Української революції 1917-1921 років.

Про це повідомляє Діло.

 

"Виставка відкрилася до 30-річчя Незалежності й стала вагомою подією музейного життя. Одним з унікальних артефактів, які представлено в нас в експозиції, є найстаріший задокументований фактично підтверджений прапор у національних кольорах", – розповів генеральний директор музею Юрій Савчук.

Прапор використовували 105 років тому на ІІ Всеукраїнському військовому з'їзді 5-10 (18-23) червня 1917 року, де проголосили автономію України.

Один із 2500 делегатів – полковник армії УНР Володимир Кедровський – вивіз пам'ятку до США, куди мігрував ще у 1923 році. Згодом його син Юрій передав прапор до Українського музею у Нью-Йорку.

 

Нинішній вигляд прапора дещо відрізняється від того національного стягу, який ми звикли бачити. Попри дбайливе ставлення до пам'ятки, блакитний колір на прапорі став світло-сірим, адже у ті часи фарби були не на стільки стійкими.

Загалом, на виставаці представили 250 артефактів із 20 музеїв, архівів і бібліотек України та США, які охоплюють період 1917-1921 років.

Експозиція діятимете до кінця травня.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.