IN MEMORIAM: У США відійшла у вічність музейниця Любов Волинець

На 87 році життя у США відійшла у вічність головна кураторка Українського музею та бібліотеки у Стемфорді, завідувачка колекцією народного мистецтва Українського Музею в Нью-Йорку Любов Волинець.

Про це сповістив історик і військовослужбовець Вахтанг Кіпіані. 

"Прочитав, що в Америці відійшла у засвіти Люба Волинець - легендарна, без перебільшення, музейниця, яка віддала всю себе збиранню і збереженню скарбів української еміграції в Українському музеї та бібліотеці у Стемфорді. Це була неймовірного обов'язку, інтелекту, доброти людина. Мав можливість кілька разів працювати у фондах цієї установи, чимало спілкуватися за чаєм з пані Любою, яка завжди пригощала своїми пляцками і розповідала про своє життя - від її рідного, довоєнного Делятина до Нью-Йорка", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Вахтанг Кіпіані.

Любов Волинець (дівоче прізвище Абрам'юк) народилася 26 листопада 1938 року в селищі Делятин на Івано-Франківщині. 1941 року разом із родиною переселилася до Чехословаччини, втікаючи від політики радянської влади. Перебувала у таборі переміщених осіб Реґенсбурзі у Німеччині. Там навчалася в Українській народній школі імені Митрополита Андрея Шептицького. У 7-річному віці вступила до Пласту. 

1949 року родина переїхала до США. У Нью-Йорку вона продовжила навчання, згодом отримала ступінь бакалавра Слов'янських мов та історії в Гантерському коледжі, ступінь магістра з бібліотекарської справи у Колумбійському університеті в Нью-Йорку. Протягом 9 років працювала дослідницею у Славістичному відділі Нью-Йоркської публічної бібліотеки. А з моменту заснування почала працювати в Українському музеї в Нью Йорку. Там Любов Волинець проводила активну просвітницьку роботу, була кураторкою виставок, авторкою статей, впровадила освітні курси з традиційної вишивки, випічки та писанкарства. З 1989 року зайняла посаду завідувачки відділу народного мистецтва.

З 1982 року Любов Волинець почала роботу в Стемфордській єпархії УГКЦ, викладаючи українську мову та літературу, а також американську культуру для студентів семінарії, працюючи волонтером в Українському музеї та бібліотеці. Стала головною зберігачкою української спадщини й традицій, активною діячкою культури української діаспори в Америці.

 

Теми

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.