Несприйняття РПЦ, підтримка Пантеону та шана козацтва: УІНП презентував щорічне соцопитування
Український інститут національної памʼяті презентував результати соціологічного опитування, покликаного дослідити ставлення українців до історії та державної політики національної памʼяті.
Загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв'ю (САТІ) на замовлення УІНП здійснила компанія "Оперативна соціологія". Вона опитала 2007 респондентів з усієї України (крім тимчасово окупованих територій) і додатково не менше 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі, Кропивницькому та Чернівцях.
Згідно з даними соціологічного дослідження, рівень зацікавленості історією України серед українців щороку зростає. У системі оцінювання свого рівня зацікавленості за десятибальною шкалою, найвищу оцінку – 10 поставило 34,8% українців. У порівнянні з попереднім роком це нижча цифра, адже тоді показник був 49% відповідно. Водночас в динаміці можна прослідкувати, що рівень зацікавленістю історією України залишається доволі високим.
Серед тем, якими цікавляться українці, найбільше можна виділити: козацтво та Гетьманщина (39,2%), Русь (31,5%), а також історія незалежної України (27,6%). Водночас, якщо йдеться про локальні особливості, то найбільше українці пишаються історією козацтва (26,5%), Війни за Незалежність (24,9) та археологічною спадщиною (19,4%).
Водночас, згідно із соціологічним дослідженням, значна частина українців не знає, хто такий Андрій Мельник (45,2%) та Євген Коновалець (38%). Однак, ті, хто знають, ставляться до цих постатей здебільшого позитивно - 17,3% та 26,2% відповідно. Найбільше ж позитивного сприйняття (із запропонованих персоналій) викликає Василь Стус - 68,5%. Не знають про такого поета і дисидента лише 6,8 % опитаних.
"Важливо, що перепоховання Андрія Мельника та Євгена Коновальця дали змогу більшій кількості українців дізнатися про цих діячів. Окремо варто зауважити, що Національний банк, що називається, влучив у ціль, коли обрав зображення Василя Стуса на нову банкноту в 2 тисячі гривень", - наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров.
Згідно з опитуванням, 98,2% українців знають про щоденну акцію пам'яті за загиблими учасниками Війни за Незалежність України "Хвилина мовчання". Водночас, лише 51,3% опитаних постійно беруть у ній участь, а 42,3% – інколи беруть участь. Лише 5,8% принципово не беруть участь в акції.
Що стосується ідеї створення Українського національного пантеону, то повністю підтримують ідею 44,3% опитаних і 35,3% скоріше підтримують. Тобто в цілому можна стверджувати, що майже 80% українців загалом схвально ставиться до Українського національного пантеону.
На думку опитаних, найперше в майбутньому пантеоні мають бути представлені діячі науки та культури світового рівня та українські Нобелівські лауреати. Такий підхід підтримує 51,6%. Також високий показник мають борці за Незалежність України різних епох - 45,7% та Головнокомандувачі ЗСУ сучасної боротьби з Росією - 43,5. Найменше (16,3%) мають сучасні президенти України.
Майже повний консенсус серед опитаних у ставленні до Російської православної церкви. Майже 73 % українців підтримує повну заборону цієї релігійної організації, тоді як проти лише 6% опитаних.
Ще одне актуальне питання політики національної пам'яті сьогодення – українсько-польські стосунки. Згідно з опитуванням, 57,6% вважають, що стосунки нині в чомусь дружні, а в чомусь ворожі. Повністю ворожими їх вважає 4%, а цілком дружніми - лише 2,4% респондентів.
