Несприйняття РПЦ, підтримка Пантеону та шана козацтва: УІНП презентував щорічне соцопитування

Український інститут національної памʼяті презентував результати соціологічного опитування, покликаного дослідити ставлення українців до історії та державної політики національної памʼяті.

Загальнонаціональне репрезентативне опитування методом телефонного інтерв'ю (САТІ) на замовлення УІНП здійснила компанія "Оперативна соціологія". Вона опитала 2007 респондентів з усієї України (крім тимчасово окупованих територій) і додатково не менше 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Запоріжжі, Кропивницькому та Чернівцях.

Згідно з даними соціологічного дослідження, рівень зацікавленості історією України серед українців щороку зростає. У системі оцінювання свого рівня зацікавленості за десятибальною шкалою, найвищу оцінку – 10 поставило 34,8% українців. У порівнянні з попереднім роком це нижча цифра, адже тоді показник був 49% відповідно. Водночас в динаміці можна прослідкувати, що рівень зацікавленістю історією України залишається доволі високим. 

Серед тем, якими цікавляться українці, найбільше можна виділити: козацтво та Гетьманщина (39,2%), Русь (31,5%), а також історія незалежної України (27,6%). Водночас, якщо йдеться про локальні особливості, то найбільше українці пишаються історією козацтва (26,5%), Війни за Незалежність (24,9) та археологічною спадщиною (19,4%).

Водночас, згідно із соціологічним дослідженням, значна частина українців не знає, хто такий Андрій Мельник (45,2%) та Євген Коновалець (38%). Однак, ті, хто знають, ставляться до цих постатей  здебільшого позитивно - 17,3% та 26,2% відповідно. Найбільше ж позитивного сприйняття (із запропонованих персоналій) викликає Василь Стус - 68,5%. Не знають про такого поета і дисидента лише 6,8 % опитаних. 

"Важливо, що перепоховання Андрія Мельника та Євгена Коновальця дали змогу більшій кількості українців дізнатися про цих діячів. Окремо варто зауважити, що Національний банк, що називається, влучив у ціль, коли обрав зображення Василя Стуса на нову банкноту в 2 тисячі гривень", - наголосив голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров. 

Згідно з опитуванням, 98,2% українців знають про щоденну акцію пам'яті за загиблими учасниками Війни за Незалежність України "Хвилина мовчання". Водночас, лише 51,3% опитаних постійно беруть у ній участь, а 42,3% – інколи беруть участь. Лише 5,8% принципово не беруть участь в акції. 

Що стосується ідеї створення Українського національного пантеону, то повністю підтримують ідею 44,3% опитаних і 35,3% скоріше підтримують. Тобто в цілому можна стверджувати, що майже 80% українців загалом схвально ставиться до Українського національного пантеону. 

На думку опитаних, найперше в майбутньому пантеоні мають бути представлені діячі науки та культури світового рівня та українські Нобелівські лауреати. Такий підхід підтримує 51,6%. Також високий показник мають борці за Незалежність України різних епох - 45,7% та Головнокомандувачі ЗСУ сучасної боротьби з Росією - 43,5. Найменше (16,3%) мають сучасні президенти України. 

Майже повний консенсус серед опитаних у ставленні до Російської православної церкви. Майже 73 % українців підтримує повну заборону цієї релігійної організації, тоді як проти лише 6% опитаних. 

Ще одне актуальне питання політики національної пам'яті сьогодення – українсько-польські стосунки. Згідно з опитуванням, 57,6% вважають, що стосунки нині в чомусь дружні, а в чомусь ворожі. Повністю ворожими їх вважає 4%, а цілком дружніми - лише 2,4% респондентів. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.