На Тернопільщині відкрили відпочивальню Богдана Гаврилишина

У Коропці на Тернопільщині відкрили кімнату-музей до 100-річчя від дня народження економіста, громадського діяча та мецената Богдана Гаврилишина.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Чортківської міської ради.

У відпочивальні можна побачити робочий кейс Богдана Гаврилишина, його гітару, фотографії рідних і світлину старої церкви, яка колись стояла навпроти його будинку. Частину речей з квартири та офісу у Києві після смерті видатного українця перевезли до Коропця, де діє музей Богдана Гаврилишина. 

"Коли я дізналася про ідею облаштувати поряд з музеєм відпочивальню, то поступово кілька років поспіль привозила сюди меблі, фото, особисті речі із помешкань батьків у Києві та в Швейцарії. Тут зібрані оригінальні речі, які допоможуть людям зрозуміти, яким був тато, дізнатися більше про нього. Ця кімната для відпочинку виглядає так, як я її пам'ятаю. І, дійсно, ви побачите, що там є душа Гаврилишина. Це місце, де він думав, писав, читав і відпочивав", - зазначила донька Богдана Гаврилишина Патриція Шморгун-Гаврилишин.

Богдан Гаврилишин народився 19 жовтня 1926 року в смт Коропець на Тернопільщині. Під час Другої світової війни опинився в еміграції, працював лісорубом у Канаді, закінчив Університет Торонто та отримав ступінь доктора економіки в Женевському університеті. Очолював Міжнародний інститут менеджменту в Женеві (1968–1986). Був членом престижного Римського клубу та співініціатором створення форуму в Давосі, який переріс у Світовий економічний форум. 

Після проголошення незалежності активно долучився до розбудови держави: був радником кількох президентів, прем'єр-міністрів та голів Верховної Ради України. Співзасновник міжнародного фонду "Відродження", ініціатор створення Міжнародного інституту менеджменту (МІМ-Київ), засновник Фонду родини Богдана Гаврилишина, який підтримує молодих українських лідерів та поширює ідеї суспільної відповідальності. 

Цьогоріч, 19 жовтня, виповнюється 100 років від дня народження Богдана Гаврилишина, видатного економіста, візіонера, мецената. 2026 рік на Тернопільщині оголошений роком Богдана Гаврилишина.

 

Богдан Гаврилишин: "Я читав Януковичу, як школяреві, підкреслював"

"У 2005-му Ющенко не робив рішень, а знаєте, жонглював. А може краще з тим, а може з тим, а може навіть із Януковичем. І коли Юля стала прем'єр-міністром, почалася війна: якщо вона була за щось, він був категорично проти..."

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?