Очистити Харків від "русского мира". Відкритий лист до мера Харкова

Харків'яни звертаються до мера Харкова Ігоря Терехова щодо потреби очистити топоніміку міста від російських та комуністичних слідів

На сайті Kharkiv Today оприлюднено відкритий лист до міського голови Харкова щодо необхідності перейменування Московського проспекту, вулиць Пушкінської, Конєва, Маліновського, Бажанова та уточнити інші топоніми.

 

Очищення топоніміки Харкова від "русского мира"

Шановний Ігоре Олександровичу!

Розуміємо, що зараз важкі часи для Харкова і, можливо, вирішення питання, яке ми пропонуємо розглянути, здається в цей момент не зовсім доречним, але враховуючи, що зараз йде не тільки війна із бойовими діями, а й потужна інформаційна війна, то це стане нашою ідеологічною відповіддю ворогу й буде абсолютно доречним.

Нахабна російська агресія остаточно довела величезну прірву між світосприйняттям, фундаментальною сутністю українців та росіян, знищила останні найменші сподівання на можливість мирного сусідства із російською державою та остаточно поховала навіть найменшу віру на "братерство" українського та російського народів навіть у тих, хто досі плекав цю віру.

Харків'яни незалежно від мови, на якій розмовляють, національності та віросповідання не зустріли "освободителей" квітами, але показали й показують, що зовсім не раді агресорам. Всі ми доводимо, що Харків був, є і буде українським містом. Але треба йти далі й відсікти будь-які навіть натяки на "російськість", а тим більше "радянськість" нашого міста.

Руйнуючи наше місто, росіяни намагаються стерти нашу історичну пам'ять, наші цінності. Але цього не вийде. З кожним зруйнованим будинком, кожним вбитим мешканцем міста прірва між нами, українцями, та російськими "освободителями" стає все більше й більше, перетворившись у криваву безодню. Точку неповернення пройдено.            

Так, Харків обов'язково відбудується, про що Ви, шановний пане Ігоре, не втомлюєтеся повторювати та вже робите й для чого всі ми, харків'яни, зробимо максимум можливого. Але місто вже буде іншим, не таким, як до війни, і тим нагальніше постає завдання позбутися того минулого, яке пов'язувало Харків із Росією та радянщиною.            

На мапі сучасного Харкова залишається декілька вулиць, які б варто було б, навіть потрібно перейменувати, щоб не пов'язувати наше місто із російськими окупантами. Вони знищують наше рідне улюблене місто, то й місту треба видалити принаймні головні ментальні зв'язки з країною-агресором.

По-перше, треба перейменувати Московський проспект, одну з найдовших вулиць України. Вибрати йому достойне ім'я в минулі часи було досить важко, але сьогодні вже вочевидь, що його треба присвятити Захисникам Харкова (як варіант проспект оборони Харкова), чи може хтось бути проти такого рішення!

По-друге, можна повернути першу назву Пушкінській вулиці, одній із центральних, яка з початку XIX століття мала назву Німецька або Велика Німецька. Звичайно, ім'я Пушкіна не має відношення до нинішньої російської агресії, але він – потужний символ "русского мира", з одного боку, а з іншого, як поет вже закордонний не має такого впливу як раніше, його вже і в школах не вивчають ретельно. До того ж він жодного разу не був у Харкові, презирливо відізвався про наш університет. Свою історичну назву вулиця втратила під час всеросійського шанування 100-річчя поета, нова назва була спущена зверху, що мало очевидні ознаки ідеологічної імперської акції.

Німці ж були третьою за чисельністю нацією міста, до 1917 року майже всі найпотужніші заводи Харкова були побудовані саме ними. Україна найближчим часом вступить до ЄС, цей крок буде нам на користь.

Варто було б змінити і назви вулиць Конєва і Малиновського, ці полководці поклали біля Харкова під час Другої світової війни безліч бійців Червоної армії, надавали наказ обстрілювати Харків, бомбити його. Конєв до того ж ввів в оману Ставку верховного командування, заявивши, що звільнив Харків 23 серпня 1943 року, хоча повністю це вдалось лише 29 серпня. Чи варто, щоб такі полководці залишились на мапі сучасного Харкова?

Слід прибрати і назву вулиці на честь маршала Бажанова, бо саме він розробив основи бойового використання реактивних систем залпового вогню, "Катюш", а потім і "Градів", якими зараз рясно поливають Харків агресори. Так чи варто його ім'я залишати в назві вулиці? До речі, багато з сучасних містян вже давно іменують її старою назвою – Чорноглазівська.

Розуміємо, що зібрати зараз сесію для вирішення цього питання неможливо. Але Ви могли б своїм розпорядженням сформувати комісію для перейменування вулиць у зв'язку із російським вторгненням. До речі, у місті Дніпрі вже почалася така робота. Це буде показово, а російське ТБ розповсюдить цю інформацію краще ніж хто.

Можливо, така комісія вирішила б і інші питання з перейменування вулиць, а саме виправила помилки, припущені у 2015 році. Навіщо нам дві вулиці зі схожою назвою: Мироносицька і Жон Мироносиць? Це одне і теж. Або Гольдбергівська, хоча вже, мабуть, всім відомо, що прізвище купця-мецената, на чиї гроші була збудована церква Трьох Святителів, було Гольберг.  

Із глибокою вдячністю за Вашу неймовірну працю над забезпеченням життя Харкова та харківців у такі надважкі часи та надією на розуміння

Ольга Багалій, громадська діячка, членкиня правління Харківської правозахисної групи, праонука відомого історика, академіка, ректора Харківського університету, міського голови Харкова Дмитра Багалія

Філіпп Дикань, журналіст

Володимир Лопатько, архитектор-реставратор, член Національної спілки архитекторів України, член Українського комитету ICOMOS

Ігор Лосієвський, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник культури України

Володимир Маслійчук, доктор історичних наук, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Володимир Новгородов, дійсний член міжнародного комітету охорони пам'яток та історичного середовища (ICOMOS), член-кореспондент Української академії архітектури, член Національної спілки архітекторів України, заслужений викладач ХНУМГ

Андрій Парамонов, дослідник історії Харкова

Людмила Рубаненко, віце-президент ВПГО "Спілка аудиторів України", заслужений економіст України

Марія Тахтаулова, кандидатка історичних наук, начальниця Північно-Східного відділу міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам'яті






Принцип доміно. З чого почалася Велика Війна

Сім пострілів сербського студента Гаврила Принципа призвели до початку Першої світової війни. Але чому вбивство спадкоємця престолу Габсбургів мало такі катастрофічні наслідки для всього людства? Хто побачив, що політичні сили розставлені, як доміно, і запустив механізм, який перекроїв карту Європи?

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»