Музеї Львівщини поновлюють роботу

У Львівській області відкриваються для відвідувачів музеї та інші культурні установи

Про це повідомляє у Фейсбуці начальник Львівської обласної військової адміністрації

Продовжать приймати відвідувачів Державні історико-культурні заповідники "Тустань" та "Нагуєвичі", а також скансен "Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького".

Уже з 26 березня доступні для відвідувачів відділи Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького: музеї-заповідники "Підгорецький замок", "Жовківський замок", "П'ятничанська вежа".

Команда Львівського музею історії релігії регулярно організовує тематичні екскурсії про релігійне життя Львова, екскурсії підземеллями музею та розважально-пізнавальні квести для дітей вимушено переселених осіб.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.