В Луцьку виконали закони про декомунізацію

На черзі - деколонізація близько 100 вулиць міста

27 квітня 2022

Луцька міська рада 27 квітня 2022 року проголосувала за перейменування п'ятьох вулиць, що залишались з комуністичними назвами.

Йдеться про такі вулиці:

стара назва "вулиця Федорова" – нова назва "вулиця Героїв-добровольців";
стара назва "вулиця Ярощука" – нова назва "вулиця Сергія Тимошенка";
стара назва "вулиця Боженка" – нова назва "вулиця Магістральна";
стара назва "вулиця Нікішева" – нова назва "вулиця Михайла Вербицького";
стара назва "вулиця Говорова" – нова назва "вулиця Павла Чубинського".

Рішення набуде чинності 1 жовтня 2022 року.

Тепер стоїть питання про блиько 100 вулиць, які й надалі мають "російські" назви.

Також сьогодні на меморіальному комплексі "Вічна Слава", який є пам'яткою національного значення, розпочався демонтаж радянської символіки.

Теми

Дивіться також

Міський голова Луцька доручив змінити місцевий Меморіал

У Луцьку на території знесеної садиби знайшли фрагменти скіфського посуду. ФОТО

У Луцьку охоронці пам'яток виграли суд проти власників історичної будівлі

У Луцьку оголосили конкурс на пам'ятник Степану Бандері

In memoriam. Помер учасник УПА з Луцька

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

22 квітня 2025 — Наталя Ємченко

Всі тексти «Історичної правди»

29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини