Міський голова Харкова пообіцяв дерусифікувати місто

Міський голова Харкова Ігор Терехов пообіцяв перейменувати усі "російські" топоніми у місті. Але після перемоги над росіянами

Харківський міський голова Ігор Терехов опублікував звернення до мешканців Харкова.

"В Харкові не може бути і топонімів, пов'язаних з країною-агресором. Після нашої Перемоги на першій же сесії міської ради я запропоную депутатам варіанти перейменувань не тільки Московського району та Московського проспекту. Думаю, що в ситуації розв'язаної проти нас війни багато назв вулиць, площ, скверів, зупинок громадського транспорту, пов'язаних з РФ, повинні зникнути з карти Харкова. У нього і без цих назв залишиться дуже багато шрамів" - написав Ігор Терехов.

На сайті міської ради невдовзі має з'явитися спеціальний розділ, у якому збиратимуть пропозиції щодо "того, які топоніми Харкова мають назавжди зникнути, а які з'явитися".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.