"Чиїми іменами названі вулиці та сквери, того і країна!" - Тарас Кремінь

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь опублікував рекомендований список українських діячів, чиї імена можна використовувати під час перейменувань

Оскільки в Україні актуалізувалось перейменування топонімів, уповноважений  із захисту державної мови Тарас Кремінь у  співпраці з Національною академією наук України та Національною академією педагогічних наук України склав попередній список видатних українців, які зробили визначальний внесок у розвиток та утвердження української мови як державної.

"Зрозуміло, що ініціатива має виходити від мешканців тих населених пунктів, в яких будуть перейменовувати географічні назви та об'єкти топоніміки. Завдання місцевої влади - дослухатися громади, академічних установ, провідних університетів. Певен, що цей узгоджений список буде в нагоді всім, в тому числі, за кордоном, хто вже зараз хоче увічнити в назвах вулиць, бібліотек чи скверів імена будівничих - захисників української мови, культури, нації.

Користуйтеся, змінюйте свої громади. Перефразовуючи відомий крилатий вислів, чиїми іменами названі вулиці та сквери, того і країна!" - зазначив Тарас Кремінь.

Також він запросив долучитися до впорядкування такого списку та надсилати на адресу Уповноваженого протягом місяця (до 26.06) імена тих захисників мови, хто мав би також бути увічненим в Україні.

Сам список можна переглянути за лінком.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.