АНОНС: лекція "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'"

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі

Українське товариство Кембриджського університету (Cambridge University Ukrainian Society) протягом травня організовує серію публічних лекцій про якнайширше потлумачену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни.

 

9 травня 2022 року відбудеться лекція професора Йохана Петровського-Штерна (Північно-Західний Університет, США)  "Російська фаланґа та український спротив: розвінчуючи міф про 'денацифікацію'" ('The Russian Falanga and the Ukrainian Resistance: Debunking the 'Denazification' Myths').

Покликання на подію - тут.

Україна - багатоетнічна держава з найнижчим рівнем ксенофобії та антисемітизму у Східній Європі. До та після Помаранчевої революції 2004 року люди різного етнічного походження та релігійних переконань долучалися до зусиль українського націотворення.

Обговорюючи геополітичну нацистську риторику Володимира Путіна, лектор подивиться на реалії українського народу в умовах миру та війни через призму міжетнічних відносин та багатонаціональної участі в опорі.

Йоханан Петровський-Штерн - професор єврейських студій та єврейської історії Факультету історії Північно-Західного Університету (США). Його викладацькі та наукові інтереси охоплюють ранньомодерну та модерну історію євреїв у Польщі та Росії, єврейську містику та каббалу, історію та культуру України а також слов'яно-єврейські літературу.

Професор Петровський-Штерн був запрошеним професором в університетах Торонто, Парижа, Києва, Львова, Варшави, Кракова, Мюнхена та Єрусалима. Він є автором понад сотні статей і шести книг, у тому числі праці "The Golden-Age Shtetl: a New History of Jewish Life in East Europe" (2014) (український переклад - "Штетл. Золота доба єврейського містечка" (Київ, 2019)), яка отримала Національну єврейську книжкову премію та була номінована на Пулітцерівську премію.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".