МКІП може розглядати заяви щодо радянських монументів упродовж тижня

Питання щодо радянських монументів, зокрема, чи залишити їх або перенести на інше місце, Міністерство культури та інформаційної політики може розглянути упродовж тижня

Про це у коментарі Укрінформу повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

"Як тільки нам приходить така заява, я думаю, що упродовж тижня ми спокійно можемо приймати рішення", - поінформував очільник МКІП.

Існує певний алгоритм. Зазвичай пам'ятники мають статус місцевої або національної пам'ятки. 

Пам'ятники можна демонтувати, перейменувати або ж перемістити. На ці дії потрібен дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики у випадку пам'ятки місцевого значення або уряду у випадку пам'ятки національного значення. Для отримання такого дозволу потрібне клопотання місцевого органу влади.

З Реєстру пам'яток можна вилучити, якщо вона зруйнована або втратила предмет охорони. Конкретизований перелік документів та процедури вилучення міститься в розділі VIII Порядку обліку об'єктів культурної спадщини.

 

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.