МКІП може розглядати заяви щодо радянських монументів упродовж тижня

Питання щодо радянських монументів, зокрема, чи залишити їх або перенести на інше місце, Міністерство культури та інформаційної політики може розглянути упродовж тижня

Про це у коментарі Укрінформу повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

"Як тільки нам приходить така заява, я думаю, що упродовж тижня ми спокійно можемо приймати рішення", - поінформував очільник МКІП.

Існує певний алгоритм. Зазвичай пам'ятники мають статус місцевої або національної пам'ятки. 

Пам'ятники можна демонтувати, перейменувати або ж перемістити. На ці дії потрібен дозвіл Міністерства культури та інформаційної політики у випадку пам'ятки місцевого значення або уряду у випадку пам'ятки національного значення. Для отримання такого дозволу потрібне клопотання місцевого органу влади.

З Реєстру пам'яток можна вилучити, якщо вона зруйнована або втратила предмет охорони. Конкретизований перелік документів та процедури вилучення міститься в розділі VIII Порядку обліку об'єктів культурної спадщини.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.