Оприлюднено склад Ради з дерусифікації, декомунізації та деколонізації

До Ради з питань дерусифікації, декомунізації та деколонізації, яка координуватиме процеси демонтажу памʼятників, увійдуть письменники, культурні діячі, видавці та історики

Про це повідомив у ефірі телемарафону міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Крім представників Мінкульту та Українського інституту національної пам'яті до експертної ради увійдуть:

  • очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль;

  • літературознавиця Віра Агеєва;

  • директор видавництва "Смолоскип", письменник Ростислав Семків;

  • керівниця культурного центру Києво-Могилянської академії Владислава Осьмак;

  • письменник Олексій Нікітін;

  • мистецтвознавиця Діана Клочко;

  • заступниця директора Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук;

  • очільниця Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова;

  • культурологиня Ганна Циба;

  • мистецтвознавиця Євгенія Моляр;

  • директор Національного музею історії Федір Андрощук;

  • директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло;

  • директор музею Другої світової війни Юрій Савчук;

  • директорка центру міської історії Львова Софія Дяк;

  • декан історичного факультету університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк;

  • історик Павло Гай-Нижник;

  • режисер Ростислав Держипільський;

  • професорка Національної музичної академії Олена Корчова;

  • професорка університету імені Шевченка Наталія Кривда;

  • політик Олесь Доній;

  • очільник видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький.

Ткаченко додав, що в регіонах необхідно створити аналогічні експертні ради, щоб "дерусифікація публічного простору не перетворилася на хаос".

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".