Оприлюднено склад Ради з дерусифікації, декомунізації та деколонізації

До Ради з питань дерусифікації, декомунізації та деколонізації, яка координуватиме процеси демонтажу памʼятників, увійдуть письменники, культурні діячі, видавці та історики

Про це повідомив у ефірі телемарафону міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Крім представників Мінкульту та Українського інституту національної пам'яті до експертної ради увійдуть:

  • очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль;

  • літературознавиця Віра Агеєва;

  • директор видавництва "Смолоскип", письменник Ростислав Семків;

  • керівниця культурного центру Києво-Могилянської академії Владислава Осьмак;

  • письменник Олексій Нікітін;

  • мистецтвознавиця Діана Клочко;

  • заступниця директора Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук;

  • очільниця Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова;

  • культурологиня Ганна Циба;

  • мистецтвознавиця Євгенія Моляр;

  • директор Національного музею історії Федір Андрощук;

  • директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло;

  • директор музею Другої світової війни Юрій Савчук;

  • директорка центру міської історії Львова Софія Дяк;

  • декан історичного факультету університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк;

  • історик Павло Гай-Нижник;

  • режисер Ростислав Держипільський;

  • професорка Національної музичної академії Олена Корчова;

  • професорка університету імені Шевченка Наталія Кривда;

  • політик Олесь Доній;

  • очільник видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький.

Ткаченко додав, що в регіонах необхідно створити аналогічні експертні ради, щоб "дерусифікація публічного простору не перетворилася на хаос".

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.