У застосунку «Київ Цифровий» можна проголосувати за дерусифікацію вулиць у столиці

Голосування триватиме до 19 червня

Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Оленич у Телеграмі.

 

У додатку "Київ Цифровий" розпочато рейтингове електронне голосування щодо перейменувань міських об'єктів у Києві, назви яких пов'язані з РФ та її сателітами. Голосування триватиме до 19 червня.

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, у час повномасштабної війни необхідно позбутись усіх сумнівних та хибних знаків російсько-української дружби, які впливають на нашу культурологічну свідомість та сприяють розповсюдженню російської пропаганди та фальсифікації української історії.

Для того, щоб проголосувати в додатку "Київ Цифровий":

– обирайте "Електронна демократія" ⟶ "Голосування за дерусифікацію";

– переглядайте перелік назв і натискайте "Проголосувати".

"Взяти участь можуть усі громадяни України, для верифікації використовується Bank ID. Вибирайте розділ "Електронна демократія", оновлюйте застосунок і віддавайте свій голос до 19 червня включно. Всі результати передадуть у Київраду для подальшого розгляду та експертизи. Зручно, прозоро і в кілька кліків – так працює електронна демократія", – додав Петро Оленич.

Додаток "Київ Цифровий" доступний для завантаження в App Store і Google Play.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.