У застосунку «Київ Цифровий» можна проголосувати за дерусифікацію вулиць у столиці

Голосування триватиме до 19 червня

Про це повідомив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Оленич у Телеграмі.

 

У додатку "Київ Цифровий" розпочато рейтингове електронне голосування щодо перейменувань міських об'єктів у Києві, назви яких пов'язані з РФ та її сателітами. Голосування триватиме до 19 червня.

Як зазначив заступник міського голови – секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко, у час повномасштабної війни необхідно позбутись усіх сумнівних та хибних знаків російсько-української дружби, які впливають на нашу культурологічну свідомість та сприяють розповсюдженню російської пропаганди та фальсифікації української історії.

Для того, щоб проголосувати в додатку "Київ Цифровий":

– обирайте "Електронна демократія" ⟶ "Голосування за дерусифікацію";

– переглядайте перелік назв і натискайте "Проголосувати".

"Взяти участь можуть усі громадяни України, для верифікації використовується Bank ID. Вибирайте розділ "Електронна демократія", оновлюйте застосунок і віддавайте свій голос до 19 червня включно. Всі результати передадуть у Київраду для подальшого розгляду та експертизи. Зручно, прозоро і в кілька кліків – так працює електронна демократія", – додав Петро Оленич.

Додаток "Київ Цифровий" доступний для завантаження в App Store і Google Play.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.